ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
04 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого, судді
Смоковича М.I.
суддів Горбатюка С.А., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г.,
Чумаченко Т.А.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за
позовом ОСОБА_1 до Рогатинського районного відділу управління
Міністерства внутрішніх справ України в Iвано-Франківській області
(далі - Рогатинський РВ УМВС України), управління праці та
соціального захисту населення Калуської районної державної
адміністрації Iвано-Франківської області (далі - УПСЗН Калуської
РДА) про нарахування та виплату компенсаційних виплат як учаснику
аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 2115,45 грн. за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду
Iвано-Франківської області від 20 жовтня 2005 року та ухвалу
апеляційного суду Iвано-Франківської області від 17 січня 2006
року,
в с т а н о в и л а :
В серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
Рогатинського РВ УМВС України в Iвано-Франківській області, УПСЗН
Калуської РДА про нарахування та виплату компенсаційних виплат як
учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі
2115,45 грн.
У позовній заяві зазначив, що є учасником ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II-ої категорії. Наказом
начальника УМВС України в Iвано-Франківській області НОМЕР_1 його
звільнено з посади начальника Рогатинського РВ УМВС України, де
проводились компенсаційні виплати по 31 липня 2003 року.
З часу звільнення з посади в органах МВС України
компенсаційні виплати як учаснику ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС йому не виплачувались з вини бухгалтерії
Рогатинського РВ УМВС України, яка не видала йому своєчасно
довідку про проведений розрахунок і не повідомила УПСЗН Калузької
РДА. Остання відмовила йому у здійсненні компенсійних виплат на
підставі статті 25 Порядку використання коштів Фонду для
здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року №
987 ( 987-2000-п ) (987-2000-п)
.
Просив зобов'язати УПСЗН Калуської РДА нарахувати і здійснити
компенсаційні виплати йому, як учаснику ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 2 115,45 грн. за період з 01
серпня 2003 року по 01 серпня 2005 року.
Постановою Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської
області від 20 жовтня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1
відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Iвано-Франківської області від 17
січня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, постанову
суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що
судові рішення у цій справі постановлені судами з порушенням норм
матеріального права.
Просить змінити постанову Калуського міськрайонного суду
Iвано-Франківської області від 20 жовтня 2005 року та скасувати
ухвалу апеляційного суду Iвано-Франківської області від 17 січня
2006 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір,
виходили з того, що згідно з пунктом 25 Порядку використання
коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення виплата
громадянам компенсацій і допомоги та надання пільг здійснюються
від дня одержання посвідчення встановленого зразку та з часу
набуття права на них, або інших, підтверджуючих статус
постраждалих, документів та з дня надання письмової заяви, котра
подається громадянами один раз на всі види компенсації та
допомоги.
У разі зміни обставин заява поновлюється.
ОСОБА_1 після звільнення з роботи, де йому здійснювались
компенсаційні виплати до 31 липня 2003 року, подав заяву до УПСЗН
Калузької РДА про поновлення компенсаційних виплат тільки 18 липня
2005 року.
Посилання ОСОБА_1 на неповне та неправильне встановлення
обставин справи, допущених судами, спростовується наявними в
матеріалах справи документами.
Мотивування, викладені в касаційній скарзі, не вказують на
істотні порушення норм матеріального права і не можуть бути взяті
до уваги.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій
обгрунтовано відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1
Доводи касаційної скарги зазначені висновки судів не
спростовують.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень,
підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221,
223, 224 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської
області від 20 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Iвано-Франківської області від 17 січня 2006 року у даній справі
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,
оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: