Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.I.

при секретарі: Iльченко О.М.

за участю представників:

позивача: Тимошенко Н.Г., Приходько Т.В., Крука Г.К.

відповідача: Тарасюк Р.В.

розглянувши касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 р. та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.11.2004 р.

у справі № 3/333

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Крафт"

до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ фірма "Крафт" звернулась до суду з позовом до Рівненської ОДПI про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000912341/0/23-124 від 30.09.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 7100 грн., в т.ч. 4700 грн. - основний платіж, 2400 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.11.2004 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 р., позов задоволено. Судові рішення мотивовані тим, що в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2003 р. зазначена сукупна балансова вартість на початок звітного періоду 133,4 тис. грн., а тому позивач на підставі пп.8.7.1 п. 8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) мав право віднести на валові витрати 13,3 тис.грн. витрат на поліпшення основних фондів. Позивачем допущено завищення валових витрат у 2003 р. на суму 4,5 тис. грн., а тому донарахування відповідачем податку на прибуток в сумі 4,7 тис. грн.. та застосування штрафної санкції в розмірі 2,4 тис.грн. безпідставне.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Рівненської ОДПI, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового, яким в позові відмовити, з підстав порушення норм матеріального права. Вважає, що податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, а тому балансова вартість всіх груп основних фондів на початок звітного періоду на 2003 р. відображається в декларації за 1 квартал 2003 р., а не в декларації за 4 квартал 2003 р.

У справі заявлено клопотання про заміну відповідача Рівненської ОДПI її правонаступником ДПI у Рівненському районі у зв'язку з реорганізацією проведеною відповідно до наказу ДПА України №598 від 24.12.2005 р.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не подав, його представники у судовому засіданні касаційної інстанцій, просили в задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у справі, відповідачем проведена планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2003 р. по 31.01.2004 р. за результатами якої складено акт від 27.09.2004 р.

На підставі акту перевірку прийнято оспорюване повідомлення-рішення №0000912341/0/23-124 від 30.09.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 9000,00 грн., в тому числі 6000,00 грн. основний платіж та 3000,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено заниження позивачем загальної суми валових доходів за 2003 рік на 20,0 тис. грн. у зв'язку з списанням матеріалів на поліпшення основних засобів в сумі 20,0 тис.грн. і не проведенням коригування залишку товарно-матеріальних цінностей на початок звітного періоду в результаті чого занижена сума приросту балансової вартості запасів.

Суди попередніх інстанцій, на підставі пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , дійшли висновку що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

В основу судових рішень покладено дані Декларації з податку на прибуток підприємства з 2003 р., на якій є штамп відповідача про одержання 05.02.2004 р., з додатку К1/1, таблиці 3, якої слідує, що сукупна балансова вартість фондів на початок звітного року становить 133,4 тис.грн., а тому позивач мав право віднести на валові витрати 13,3 тис. грн.

Проаналізувавши рахунок №15.2 та картку рахунку №15.2 за 2003 р. суди дійшли висновку, що вартість списаних позивачем матеріалів на поліпшення основних засобів за 2003 р. становить 17818,79 грн., а тому завищення валових витрат за цей період відбулося в розмірі 4,5 тис.грн.

При цьому, судами не дана оцінка доводам відповідача, що в поданих позивачем до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства за 2003 р. графа щодо сукупної балансової вартості не заповнена. Відсутні дані цієї графи і в декларації за півріччя 2003 р., що підтверджується наданими ксерокопіями документів.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Не зрозумілим є і посилання суду першої інстанції на те, що оригінал декларації за 2003 р. був оглянутий у судовому засіданні, оскільки оригінал декларації здано позивачем до податкового органу, і в наданій відповідачем копії дані цієї графи відсутні.

Враховуючи неповноту розгляду справи та непереконливість зроблених судами висновків, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Клопотання про заміну відповідача Рівненської ОДПI її правонаступником ДПI у Рівненському районі підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання відповідача, здійснити заміну відповідача Рівненської ОДПI її правонаступником ДПI у Рівненському районі.

Касаційну скаргу ДПI у Рівненському районі задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 09.11.2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2005 р. - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.