ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
27 вересня 2006 року м. Київ
|
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Бутенка В.І.,
суддів: Панченка О.І., Гончар Л.О., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
при секретарі Марушевському А.А.,
за участю представників сторін: від ДПІ у м. Ялта Фунтіков Д.Г., від Ялтинської філії Санкт-Петербурзького ВАТ "Управління готелів" Петрук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Управління готелів" в особі Ялтинської філії до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим, відділення Державного казначейства України в місті Ялта, Масандрівської селищної ради, Управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2005 року, -
встановила:
У вересні 2004 року Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) "Управління готелів" в особі Ялтинської філії звернулось до господарського суду АР Крим із зазначеним позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції (ДПІ) у місті Ялті АР Крим №0000502601/0 та повернути з Державного бюджету України суму коштів в розмірі 215 688,58 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням суперечать вимогам Закону України "Про плату за землю" (2535-12)
.
Рішенням господарського суду АР Крим від 29.11.2004 р. позов ВАТ "Управління готелів" в особі Ялтинської філії було задоволено частково та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта №000502601/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на землю в сумі 215260,13 грн.
В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов'язання по податку на землю в сумі 428,45 грн. - відмовлено.
В решті позову провадження у справі припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2005 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Ялта задоволено частково та скасовано рішення суду першої інстанції. Позов задоволено та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта АР Крим від 26.03.2004 р. №0000502601/0 в частині донарахування земельного податку в сумі 143506,76грн. і застосування фінансових санкцій в сумі 72 181,82грн.
Повернуто із місцевого бюджету Масандрівської селищної ради на користь ВАТ "Управління готелів" в особі Ялтинської філії – 215 688,58 грн.
В порядку реорганізації юридичної особи замінено управління "Лєнморзащита" в особі філії управління "Ленморзащита" на його правонаступника - ВАТ "Управління готелів" в особі Ялтинської філії.
Не погоджуючись із вказаною постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2005 року ДПІ у м. Ялта звернулася з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та при неповному дослідженні доказів і матеріалів справи та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої та другої інстанцій норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ДПІ у м. Ялта провела позапланову документальну перевірку позивача на предмет правильності обчислення податку на землю, про що 25.03.2004 р. складено акт №722/45/26-20. На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Ялта 26.03.2004 р. прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0000502601/0.
Зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачеві донараховано земельний податок в сумі 144 363,65 грн. і застосовані фінансові санкції в сумі 72181,82 грн.
Згідно платіжного доручення від 31.03.2004 року №70 позивачем було перераховано 216 545,74грн.
Як вбачається з матеріалів справи вказана сума перерахована Ялтинською філією управління "Ленморзащита" і зарахована на рахунок місцевого бюджету Масандрівської селищної Ради, відкритий в Управлінні Державного казначейства України у м. Ялта АР Крим. Названі юридичні особи не були залучені до справи при її розгляді в господарському суді АР Крим.
Скасовуючи у зв'язку з цим рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми процесуального права, а тому прийняв нову постанову, якою задовольнив позов.
Проте, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи допустив аналогічне порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, справи в суді апеляційної інстанції розглядаються за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ названого Кодексу.
Згідно 77 ГПК України (1798-12)
, господарський суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй повістки.
Із матеріалів справи встановлено, що 16 лютого 2005 року апеляційний суд, відкладаючи розгляд справи на 4 березня 2005 року, своєю ухвалою залучив до справи відповідачами управління Державного казначейства АР Крим та Масандрівську селищну раду, представник якої в судове засідання 04.03.05 року не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи знову було відкладено на 17 березня 2005 року.
17 березня 2005 року представник відповідача - Масандрівської селищної ради участі в судовому засіданні не приймав і апеляційний суд розглянув справу та прийняв рішення у його відсутності, не маючи даних про те, що він був повідомлений у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду та за відсутності даних про причини його неявки.
У справі немає даних про отримання повідомлення про розгляд справи відповідачем.
В порушення вимог ст. 81-1 ГПК України у протоколі судового засідання не зазначені відомості про причини відсутності осіб, які беруть участь у справі та про вручення їм повісток.
В мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції від 17.03.2005 року без достатніх підстав дана оцінка відзиву на апеляційну скаргу Масандрівської селищної ради та посилання на ст. 98 ГПК України, оскільки названий документ надійшов до суду після закінчення судового засідання і оголошення резолютивної частини постанови.
В протоколі судового засідання від 17.03.2005 року зафіксований час закінчення судового засідання о 17:10, а відзив був зданий до суду особисто о 17 год. 15 хв. (а.с. 189 т.2).
Враховуючи викладене, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2005 року у зв'язку з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 березня 2005 року – скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.