ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Сергейчука О.А., Усенко
Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
за участю: представника позивача - М'якого А.В., представника
відповідача - ДПI у Подільському районі м. Києва - Старченка Р.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на
рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30 березня
2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21 червня 2005 року по справі № 8/7 за
позовом ЗАТ "Iнно ТЕК" до Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації в
Кіровоградській області про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення та акту перевірки.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., заслухавши
пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши
доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2005 року ЗАТ "Iнно ТЕК" звернулося до суду з
позовною заявою про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 642-23-804-80757038/9815 від 08.07.2004
року ДПI у Подільському районі м. Києва та акту перевірки від
16.06.2004 року № 1128 Державної податкової адміністрації в
Кіровоградській області посилаючись на їх невідповідність чинному
законодавству.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30
березня 2005 року, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 червня
2005 року, позовні вимоги ЗАТ "Iнно ТЕК" задоволено частково,
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №
642-23-804-80757038/9815 від 08.07.2005 року, провадження у справі
в частині визнання недійсним акту перевірки ДПА у Кіровоградській
області від 16.06.2004 року № 1128 припинено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями,
відповідач - ДПI у Подільському районі м. Києва 15 липня 2005 року
подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, який
своєю ухвалою від 02 листопада 2005 року на підставі розділу VII
Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив її до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 квітня
2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по
ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ДПI у Подільському районі м. Києва
просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову
в задоволені позовних вимог з підстав порушення судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, на думку відповідача, судами не були враховані всі
обставини справи та неправильно застосовані п.п. 4.5 п. 4 Порядку
опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій
за товари (послуги) (затвердженого Наказом ДПА України від
01.12.2000 року № 614 ( z0107-01 ) (z0107-01)
та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 107/5298), п. 13
ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Касаційна скарга ДПI у Подільському районі м. Києва підлягає
залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін з огляду на
наступне.
Судами правильно встановлено, що під час проведення перевірки
автозаправної станції позивача працівниками ДПА в Кіровоградській
області, сума готівкових коштів в розмірі 6200 грн. знаходилась на
місці проведення розрахунків і була пред'явлена оператором
автозаправної станції в повному обсязі. Сума коштів, що склала
різницю між сумою, зазначеною в денному звіті РРО (1875,38 грн.)
та сумою готівки на місці проведення розрахунків (6200 грн.) була
оприбуткована позивачем 16 червня 2004 року та видана з каси
підприємства для здавання її до установи банку, що підтверджується
даними денного звіту РРО за 15.06.04р. та 16.06.04р., а також
копією супровідної відомості до сумки з грошовою виручкою № 22109
від 16.06.04р., підписаною інкасатором банку та засвідченою
печаткою установи банку. Викладене підтверджується актом
перевірки, а саме: в розділі, що стосується фактів, встановлених
перевіркою, зазначено, що різниця в сумі 4324,62 грн. є виїмкою
для інкасації.
В ході перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності працівниками ДПА в Кіровоградській
області встановлено невідповідність готівки на місці проведення
розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті РРО, а саме: різниця
становить 4324,62 грн., чим, на думку відповідача порушено п.13
ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, а також реалізацію паливно-мастильних матеріалів,
які не обліковані у встановленому порядку, а саме інвентаризацією
ПММ на момент перевірки встановлена нестача ПММ на суму 1406,69
грн.
За результатами проведеної перевірки працівниками ДПА в
Кіровоградській області було складено акт № 1128 від 16.06.2004р.
За результатами перевірки податковою інспекцією у
Подільському районі м. Києва 08.07.2004 року прийнято податкове
повідомлення-рішення № 642-23-804-30757038/9815, відповідно до
якого позивачу на підставі п. 13 ст. З, ст. 22 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, визначено суму
податкового зобов'язання за платежем: фінансові санкції в розмірі
2 1 623,10 грн.
Оскільки працівниками ДПА в Кіровоградській області
встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті,
на підставі ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
податковою інспекцією до позивача була
застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості
розміру суми, на яку виявлено невідповідність.
Рішеннями ДПI у Подільському районі м. Києва, ДПА у м. Києві,
ДПА України оспорюване повідомлення-рішення ДПI у Подільському
районі м. Києва від 08.07.04р. №642-23-8-4-80757038/9815 залишено
без змін, а скаргу ЗАТ "Iнно ТЕК" без задоволення.
За таких обставин, судами до спірних правовідносин правильно
застосовані положення Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні (затвердженого Постановою
Правління НБУ № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
від 19.02.2001 року), та інших
нормативно-правових актів.
Згідно із ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, місце проведення розрахунків - місце, де
здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані
послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані
послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем
попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних
карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Обмеження місця проведення
розрахунків скринькою касового апарату не відповідає змісту
зазначеної статті Закону.
Як вбачається з копій розрахункових чеків за 16.06.2004р.,
оператором при їх друкуванні не застосовувалась інформація
"службове внесення" або "службова видача". При цьому Порядком
реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів
розрахункових операцій за товари (послуги) не передбачено, що
відсутність такої інформації при друкуванні чеків тягне за собою
наслідки, за які застосовуються певні санкції чи визнання операцій
за такими чеками є недійсними. З акту перевірки вбачається, що
перевіряючими в ньому зазначено про суму 4324грн. 62коп. - як про
виїмка для інкасації, разом з тим, обгрунтування вказаному
висновку в акті не наведено.
В той же час, матеріали справи свідчать, що сума 4324 грн.
62коп. 16.06.2004 року була здана інкасатору.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до
правильного висновку про відсутність підстав вважати наявність
факту порушення при здійсненні позивачем підприємницької
діяльності вимог Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
В той же час, судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено обставини справи відповідно до наданих доказів у їх
сукупності з дотриманням норм процесуального права та правильно
застосувно до спірних правовідносин норми матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Подільському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду Кіровоградської області від 30 березня 2005
року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21 червня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий:
_______________________
Шипуліна Т.М.
Судді:
_______________________
Карась О.В.
_______________________
Костенко М.I.
_______________________
Сергейчук О.А.
_______________________
Усенко Є.А.