Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді  Цуркана М.I.

суддів: Гуріна М.I., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В., Ліпського Д.В.

розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова про перерахунок та стягнення недоплаченої пенсії за його касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 серпня 2003 року та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2003 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2003 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії УПФУ в Деснянському районі м.Чернігов (далі відповідач) про перерахунок пенсії в сторону зменшення розміру пенсії та нарахування пенсії за заявами по перерахунку в меншому розмірі такими, що не відповідають діючому законодавству та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно чинного законодавства, а саме виконати вимоги п.7 "а" постанови Кабінету Міністрів України №418 від 21 липня 1992 (418-92-п) року, зі змінами та доповненнями згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 1996 року №550 (550-96-п) . Також  позивач просив стягнути з відповідача 5171, 20 грн. недоплаченої пенсії та відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2003 року залишено без змін рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 серпня 2003 року, яким в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який  направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції змінити, визнавши його позовні вимоги, оскільки суд першої та апеляційної інстанції  неправильно застосували норми матеріального права, а саме : не застосована ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , неправильно застосовано п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою КМУ №418 (418-92-п) (зі змінами та доповненнями).

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України (2747-15) , колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі судових рішень.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Деснянському районі м.Чернігова з 30 січня 1987 року та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу цивільної авіації. З 1 червня 2000 року розмір пенсії позивача складав 328, 92 грн. ОСОБА_1 (в березні 2001 року) звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Після проведеного перерахунку його пенсія складала 429, 40 грн.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 р. частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено у такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Підпунктом "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" за № 418 (418-92-п) від 21 липня 1992 року, передбачено, що під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

Кабінет Міністрів України 28 березня 2002 року прийняв постанову № 374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи , а також пенсій, призначених  відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року не працюючим пенсіонерам на 12%.

Iнших рішень Урядом України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації, не приймалось.

В процесі перерахунку пенсій органи соціального захисту допустили помилки, що призвели до необгрунтованого збільшення пенсій. Сутність помилок була в тому, що при перерахунку неправомірно застосовували показники середньої заробітної плати в народному господарстві та коригували заробіток на коефіцієнт місяця, який передував місяцю звернення за таким перерахунком, а не місяцю призначення пенсії.

Посилання позивача про те, що судами не застосована ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) є безпідставним, оскільки відповідачем було зроблено перерахунок пенсії позивачу відповідно до діючого законодавства.

Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія суддів  -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2003 року та рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 серпня 2003 року по  справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова про перерахунок та стягнення недоплаченої пенсії - залишити без змін.

Ухвала  є остаточною і оскарженню не підлягає.