4-2899/05/06 Про визнання бездіяльності посадових осіб та стягнення матеріальної і моральної шкоди - Текст документа

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи № 2-9/05 за позовом ОСОБА_1 до Василівського районного суду Запорізької області, прокуратури Василівського району Запорізької області про визнання бездіяльності та стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом.

Позивач просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 10000 грн., та моральну шкоду в сумі 5000 грн., що були спричинені бездіяльністю відповідачів і полягали у затягуванні розгляду справи за його позовом до ОСОБА_2. про відшкодування шкоди, завданою дорожньо-транспортною пригодою. Позивач вважає, що через тяганину при розгляді справи порушені його законні права.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 лютого 2005 року відмовлено у прийнятті позовної заяви з тих підстав, що в даному випадку оскаржуються процесуальні дії суддів при здійсненні правосуддя, а також в зв'язку з тим, що прокурор не приймав участі у цивільній справі за позовною заявою про відшкодування шкоди, завданою дорожньо-транспортною пригодою, а відтак не може бути відповідачем.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для розгляду по суті.

При цьому в скарзі вказується на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд правильно дійшов висновку, що нормами Закону не передбачена можливість пред'явлення позову до суду про відшкодування шкоди, що виникла внаслідок здійснення правосуддя в цивільних справах і його розгляду в порядку цивільного судочинства та обгрунтовано відмовив позивачу у прийнятті позовної заяви.

Відповідно до ст.ст. 126 і 129 Конституції України (254к/96-ВР) , судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону і вплив на них у будь - який спосіб забороняється.

Підстави і порядок відшкодування державою шкоди, заподіяної при здійсненні правосуддя визначено ст. 62 Конституції України (254к/96-ВР) та ст. 1176 ЦК України (435-15) , Закону України від 01 грудня 1994 року "Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) .

При наявності підстав для відшкодування шкоди перед особою відповідає не безпосередньо зазначені органи (суд, прокуратура), а держава, що є одним із засобів забезпечення незалежності судів.

Крім того, участь прокурора у цивільному процесі регулюється ст. ст. 121,122 ЦПК України (1618-15) та у передбачених законом формах, участь у цій справі прокурор не приймав.

Як видно з матеріалів справи у ОСОБА_1 виникли правовідносини не з прокуратурою, а з судом і носять вони процесуальний характер.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.

За правилами ч. 3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 лютого 2005 року без змін.