ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
20 вересня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Смоковича М.I.
суддів:
Гончар Л.Я. Горбатюка С.А. Мироненка О.В. Панченка О.I.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії посадових осіб -
лікаря-психіатра IНФОРМАЦIЯ_1 районної лікарні (далі -
IНФОРМАЦIЯ_1), головного лікаря IНФОРМАЦIЯ_1 та начальника
IНФОРМАЦIЯ_2 (далі - IНФОРМАЦIЯ_2) за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 лютого 2004
року,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2001 року ОСОБА_1 звернувся із скаргою до суду на
неправомірні дії посадових осіб лікаря-психіатра IНФОРМАЦIЯ_1
ОСОБА_2, головного лікаря IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_3 та начальника
IНФОРМАЦIЯ_3 ОСОБА_4. У скарзі вказав, що лікарем-психіатром
ОСОБА_2 незаконно здійснено його огляд за місцем його проживання
під час якого встановлено неправдивий діагноз його психічного
стану здоров'я. В подальшому головним лікарем IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_3
без перевірки вказаного діагнозу направлено до Полтавського
районного суду Полтавської області листа НОМЕР_1 з зазначенням
хвороби, виявленої у ОСОБА_1 після обстеження.
У відповідь на заяву ОСОБА_1 листом НОМЕР_2 начальник
IНФОРМАЦIЯ_2 ОСОБА_4 повідомив, що порушень чинного законодавства
з боку лікарів щодо огляду ОСОБА_1 не встановлено та підтверджено
встановлений діагноз.
Просив визнати дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що не
відповідають статті 3 Закону України"Про психіатричну допомогу"
( 1489-14 ) (1489-14)
та скасувати висновки викладені в листі НОМЕР_2.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 лютого
2002 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою апеляційного Полтавської області від 30 квітня 2002
року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення суду першої
інстанції скасовано. В задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 23 травня 2003 року в
задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовлено.
В грудні 2003 року ОСОБА_1 подав заяву до апеляційного суду
Полтавської області про перегляд ухвали апеляційного Полтавської
області від 30 квітня 2002 року за нововиявленими обставинами,
надавши суду висновок експертної комісії з медичних та правових
питань Асоціації психіатрів України від 09 вересня 2003 року,
відповідно до якого він не виявляє ознак розладу психічної
діяльності та не потребує будь-якого лікування у лікаря-психіатра.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 05 лютого
2004 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду
апеляційної інстанції відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду Полтавської
області від 05 лютого 2004 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
Просить скасувати зазначене рішення та постановити нове рішення,
яким скасувати ухвалу апеляційного Полтавської області від 30
квітня 2002 року, ухвалу Верховного Суду України від 23 травня
2003 року, залишивши в силі рішення Октябрського районного суду м.
Полтави від 06 лютого 2002 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі та повноту їх встановлення, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Апеляційний суд Полтавської області, вирішуючи заяву про
перегляд рішення за ново виявленими обставинами, виходив з того,
що наданий суду висновок експертної комісії з медичних та правових
питань Асоціації психіатрів України від 09 вересня 2003 року не
вказує на неправомірність вчинених дій лікарем-психіатром
IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_2, головним лікарем IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_3 та
начальником IНФОРМАЦIЯ_2 ОСОБА_4 і не є нововиявленою обставиною,
за наявності якої має переглядатись рішення суду апеляційної
інстанції. Обставина, на яку посилається ОСОБА_1 не вказує на
неправомірність дій лікаря-психіатра ОСОБА_5, головного лікаря
IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_3 та начальника IНФОРМАЦIЯ_3 ОСОБА_1 на час їх
здійснення.
Такий висновок є правильним і таким, що грунтується на
фактичних обставинах справи.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 висновки суду не
спростовують.
Таким чином апеляційний суд не допустив порушень норм
матеріального та процесуального права.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 лютого
2004 року в адміністративній справі за скаргою ОСОБА_1 на
неправомірні дії посадових осіб лікаря-психіатра IНФОРМАЦIЯ_1,
головного лікаря IНФОРМАЦIЯ_1 та начальника IНФОРМАЦIЯ_2 залишити
без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає
законної сили з моменту проголошення.
Судді: