Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді  Цуркана М.I.

суддів:  Гуріна М.I., М.Г. Кобилянського, Юрченка В.В., Ліпського Д.В.

розглянувши у попередньому розгляді справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області за їх  касаційними скаргами на рішення Дніпропетровського районного суду від 12 травня 2004 року та на ухвалу апеляційного суду Дніпроперовської області від 11 жовтня 2004 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2004 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність Дніпропетровської МДПI Дніпропетровської області, посилаючись на те, що в силу релігійних переконань відповідно до чинного законодавства має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, але відповідач відмовив їй зробити в паспорті відмітку. Вважаючи таку відмову незаконною, просила зобов'язати відповідача зберегти за нею раніше встановлену форму обліку платників податків, зробити відмітку в її паспорті про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера та виключити з Державного реєстру всі дані про неї на підставі вимог ст.ст. 1,5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платників" (320/94-ВР) .

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2004 року залишено без змін рішенням Дніпропетровського районного суду від 12 травня 2004 року, яким визнано неправомірною бездіяльність відповідача, зобов'язано відповідача виключити з Державного реєстру ідентифікаційний номер позивача, зробити в її паспорті запис про право проведення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера, зберегти раніше встановлену форму обліку. В задоволені іншої частини скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач та позивач звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду України, який  направив їх разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанції  неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі позивач просить, змінити рішення суду першої інстанції та скасувати рішення суду апеляційної інстанції, зобов'язати відповідача виключити з Державного реєстру всі занесені про позивача дані - прізвище, ім'я по батькові, дата народження, місце народження, місце проживання, місце основної роботи, види сплачуваних податків, ідентифікаційний номер, інформацію про сплату податків, не передаючи справу на новий розгляд, оскільки вважає, що суди першої та апеляційної інстанції  неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України (2747-15) , колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг та скасування ухвалених по справі судових рішень.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Судами першої та апеляційної інстанції обгрунтовано задоволено частково вимоги скарги ОСОБА_1 та зазначено, що платник податків в рамках діючого законодавства вправі виконати свій конституційний обов'язок шляхом сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податків.

Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230  КАС України (2747-15) , колегія суддів  -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області та ОСОБА_1  відхилити, а ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2004 року та рішення  Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області  від 12 травня 2004 року по  справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без змін.

Ухвала  є остаточною і оскарженню не підлягає.