ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-483/06
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Панченка О.Н.,
Суддів - Смоковича М.I.,
Горбатюка С.А.,
Бутенка В.I.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
розглянула у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 12
жовтня 2005 року
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Корюківського
районного управління юстиції (далі - ВДВС Корюківського РУЮ)
на неправомірні дії державного виконавця ВДВС Корюківського
РУЮ Масіч О.П.,
В С Т А Н О В И ЛА :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного
управління юстиції (далі - ВДВС Корюківського РУЮ) про визнання
неправомірними дії державного виконавця по нарахуванню
заборгованості по аліментах з середнього заробітку та зобов'язання
провести перерахунок суми заборгованості по аліментах боржнику,
виходячи із законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області
від 9 серпня 2005 року було задоволено позовні вимоги.
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 12
жовтня 2005 року апеляційну скаргу Відповідача було задоволено, а
рішення суду першої інстанції було скасовано у задоволенні позову
відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду
апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої
інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та
перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів
дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд
апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що
відповідно правил ч.3 ст.74 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, розмір заборгованості по аліментах
визначається держвиконавцем за місцем виконання рішення, виходячи
з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час,
протягом якого стягнення не провадилося, або одержаного ним на
момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у
відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював,
заборгованість визначається, виходячи з середньої заробітної плати
для даної місцевості.
Суд, апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, про
неможливість скласти розрахунок заборгованості по аліментах у
зв'язку з відсутністю даних про розмір чистого доходу, одержаного
боржником.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення
відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам
матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги
його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди не допустили порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220^1, 223, 224, Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову
Апеляційного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2005 року
залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Панченко О.Н.
Судді: Смокович М.I.
Горбатюк С.А.
Бутенко В.I.
Мироненко О.В.