Справа № К-19069/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В.- головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.I.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості по виплаті пенсії,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень, якими позов задоволений - зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим провести перерахунок пенсії позивача, сплатити заборгованість по пенсії за період з листопада 2001 року по червень 2003 року в сумі 1408,68 грн. та державне мито - 51 грн. Відповідач просить постановити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в жовтні 1992 року на підставі статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) позивачу призначено пенсію по вислузі років як працівнику льотно-випробного складу цивільної авіації.

В листопаді 2000 року Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим провело перерахунок пенсії за минулий час застосувавши коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю звернення за перерахунком.

В листопаді 2001 року відповідач визначив розмір пенсії застосувавши коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на день призначення пенсії.

Позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень незаконно зменшив розмір пенсії, тому в грудні 2003 року звернувся в суд з позовом.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір районний суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, помилково виходили з того, що пенсія позивача підлягає перерахунку із застосуваням коефіцієнту зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю звернення за перерахунком.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2000 року №264 (264-2000-п) "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден" заробіток для обчислення і виплати пенсій зазначеним особам визначається згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 (418-92-п) .

Підпунктом "в" пункту 7 зазначеного Порядку, в редакції, чинній на час звернення позивача з питанням про проведення перерахунку пенсії, під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

Оскільки у спірний період Кабінетом Міністрів України не приймались рішення про підвищення розміру пенсій пенсіонерам із числа колишніх працівників льотно-випробного складу цивільної авіації, тому у відповідача не було передбачених законом підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням коефіцієнту зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю звернення за перерахунком. Виправляючи помилку та приводячи розмір пенсії позивача у відповідність до вимог чинного законодавства суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції.

Суди першої та апеляційної інстанції помилково застосували вказані норми права, що призвело до постановлення незаконних рішень.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2004 року та на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2004 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості по виплаті пенсії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.