ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманко О.I.
Заїки М.М.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Міненко I.М.
за участю представника позивача Перепелиці О.Ю.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на рішення
господарського суду Львівської області від 31.03.2005 р. та ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2005 р. по
справі за позовом Львівського державного проектно-вишукувального
інституту залізничного транспорту "Львівтранспроект" до Державної
податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
встановила:
У січні 2005 р. Львівський державний проектно-вишукувальний
інститут залізничного транспорту "Львівтранспроект" (далі -
ЛДПВIЗТ "Львівтранспроект") звернувся до господарського суду
Львівської області з позовною заявою до державної податкової
інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі - ДПI у
Шевченківському районі м. Львова) про визнання недійсним
повідомлення-рішення № 0005032320/0/24698 від 27.09.2004 року,
яким донараховано податок на прибуток у сумі 21169,89 грн. та
застосовано штрафні санкції у сумі 10584,95 грн. на підставі
висновку про відсутність первинних документів, які б
підтверджували валові витрати позивача, сплачені виконавцю за
розробку проектно-кошторисної докуме6нтації.
Рішенням господарського суду Львівської області від
31.03.2005 року задоволено позовні вимоги ЛДПВIЗТ
"Львівтранспроект" та визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення за № 0005032320/0/24698 від 27.09.2004 року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
11.10.2005 р. судове рішення залишено без змін.
На зазначене судове рішення надійшла касаційна скарга ДПI у
Шевченківському районі м. Львова, в якій ставиться питання про
скасування рішення господарського суду Львівської області від
31.03.2005 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського
суду від 11.10.2005 р., посилаючись на неправильне застосування
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та
заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає
порушення судами норм матеріального та процесуального права при
прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити
без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій -
без змін з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до
складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,
організацією та веденням виробництва, продажем продукції (робіт,
послуг).
Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що
відсутність в актах приймання-передачі найменування та
характеристики робіт вказівки про обгрунтування розрахункової
вартості (згідно з прейскурантами, збірниками цін) та
техніко-економічного обгрунтування кошторисної вартості робіт не
грунтується на нормах чинного законодавства, оскільки серед вимог,
які встановлені для первинних документів, згідно з статтею 9
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
та пунктом 2.4 Положення про документальне
забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88
( z0168-95 ) (z0168-95)
, таких відомостей не передбачено. Тому валові
витрати ЛДПВIЗТ "Львівтранспроект" є належно підтверджені
документально та пов'язані з його статутною господарською
діяльністю.
Крім цього, судами вірно вказано, що ціна виконаних робіт з
розробки проектної документації погоджена сторонами договорів № 40
та № 1681 у відповідних протоколах та кошторисах, які є додатками
до угод, і не потребує додаткового обгрунтування в актах.
Отже, суди правильно вказують, що ДПI у Шевченківському
районі м. Львова помилково донараховано податок на прибуток та
застосовано штрафні санкції до ЛДПВIЗТ "Львівтранспроект",
оскільки позивачем правомірно віднесено витрати на оплату
замовлених проектних робіт до складу валових витрат.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи
процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено,
правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Львівської області від 31.03.2005 р.
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
11.10.2005 р. по справі за позовом Львівського державного
проектно-вишукувального інституту залізничного транспорту
"Львівтранспроект" до Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно Суддя А.Ф. Загородній