ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, Україна, місто Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2006 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - Фадєєвої Н.М.
Суддів - Кравченко О.О., Васильченко Н.В.,Леонтович К.Г.,
Берднік I.С.
При секретарі- Мельник I.М.
З участю- представників касатора ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.
Києві адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на
рішення Печерського районного суду м.Києва від 3.08.2005р. та
ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду м.Києва від 27 .12.2005 року по справі за
позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України, Державного
казначейства України про відшкодування шкоди,-
Встановив :
У червні 2005 року ОСОБА_3 звернулась до Печерського
районного суду м. Києва з позовом про відшкодування шкоди,
завданої бездіяльністю органів прокуратури, посилаючись на те, що
неодноразово зверталась до Генеральної прокуратури України зі
скаргами на дії посадових осіб прокуратури Автономної Республіки
Крим, Сакської міжрайонної прокуратури, однак Генеральна
прокуратура пересилала її скарги на розгляд тих осіб, чиї дії вона
оскаржувала. Позивачка зазначала, що відповідач порушував ст.15
Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, згідно якої
Генеральний прокурор направляє роботу органів прокуратури та
здійснює контроль за їх діяльністю. Позивачка просила визнати
незаконними дії відповідача по нерозгляду її скарг від
29.10.2004р., 13.01.2005р., 9.03.2005р. та стягнути на її користь
20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 3.08.2005
року в позові про стягнення шкоди відмовлено за недоведеністю
позовних вимог.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду м. Києва від 27.12.2005 року рішення суду першої
інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_3
звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною
скаргою, в який ставить питання про їх скасування і постановлення
нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. В
обгрунтування доводів скарги касатор посилається на те, що судами
обох інстанції були порушені вимоги процесуального закону,
зокрема, не всі її позовні вимоги були розглянуті, що не зважаючи
на її клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою
технічних засобів, цього не було зроблено. Вважаючи бездіяльність
Генеральної прокуратури України по даній справі очевидною, просила
задовольнити її позов.
Заслухавши доповідача, пояснення представників касатора,
перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, судові рішення - скасуванню, а
справа-направленню на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Справа розглядалась судом першої інстанції за нормами ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
. У порушення ст. 215 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
у
рішенні Печерського районного суду м. Києва від 3.08.05р. відсутні
висновки по суті всіх заявлених позовних вимог. Не звернув на це
уваги і суд апеляційної інстанції. Так, 7 червня 2005 року ОСОБА_3
була подана позовна заява про відшкодування моральної шкоди, а
28.06.05р. - додаткова позовна заява про визнання незаконними дій
Генеральної прокуратури України
. Між тим, судом першої
інстанції прийнято рішення лише відносно вимог про стягнення
моральної шкоди. Відповідно до ст..227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судові рішення обов'язково скасовуються, якщо суд розглянув не всі
вимоги і цей недолік не був усунений ухваленням додаткового
рішення.
Окрім того, судом допущено й інше порушення норм
процесуального права. В матеріалах справи є клопотання
представника позивачки про ведення судового процесу за допомогою
технічних засобів (аркуш справи без номеру). У порушення ч.3 ст.
197 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
дане клопотання було судом
проігноровано.
Враховуючи наведене, судові рішення не можна вважати
законними й обгрунтованими.
Не підлягають задоволенню вимоги касатора про постановлення
нового рішення судом касаційної інстанції, оскільки обставини
справи встановлені судом першої інстанції неповно.
Керуючись ст. ст. 220,221,227,230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
судова колегія,-
Ухвалила :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення
Печерського районного суду м. Києва від 3 серпня 2005 року та
ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду м. Києва від 27 грудня 2005 року скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції
іншим складом суду.
Судді: Фадєєва Н.М.
Кравченко О.О.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Бердник I.С.
З оригіналом згідно:
Кравченко О.О.