2-329/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість - Текст документа

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будшляхмаш" (далі - ВАТ "Будшляшмаш") до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - ДПI у Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсним податкових рішень-повідомлень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ДПI у Шевченківському районі м. Києва на рішення Господарського суду Київської області від 6 квітня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2005 року ВАТ "Будшляхмаш" звернулося в суд з позовом до ДПI у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення №1546 від 20 грудня 2004 року у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 41282,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 20791,00 грн.

Позивач вимоги обгрунтовував тим, що відповідач прийняв указане податкове зобов'язання, посилаючись на те, що при здійсненні експортної операції з використанням договору комісії ВАТ "Будшляхмаш" неправомірно застосувало нульову ставку податку на додану вартість, так як документально не підтвердило факту вивезення товару за межі митної території України.

ВАТ "Будшляхмаш" вважало, що такі висновки ДПI у Шевченківському районі м. Києва не відповідають обставинам справи, оскільки всі необхідні документи є в наявності, а тому просило задовольнити позов.

Рішенням господарського суду міста Києва від 6 квітня 2005 року, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2005 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ДПI у Шевченківському районі м. Києва, покликаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просила скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення ДПI у Шевченківському районі м. Києва виходила з того, що ВАТ "Будшляхмаш" при здійсненні експортної операції з використанням договору комісії неправомірно застосував нульову ставку податку на додану вартість, оскільки документально не підтверджено факту вивезення товару за межі митної території України.

Однак, такий висновок ДПI у Шевченківському районі м. Києва не відповідає обставинам справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ВАТ "Будшляхмаш" згідно договору купівлі-продажу №29/10-03М від 20 жовтня 2003 року придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Печора Тур" мембрани іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат-іонів на суму 241200 грн., в тому числі з податком на додану вартість 40200 грн., та провело оплату по даній угоді.

За договором комісії №35/10/03К від 21 жовтня 2003 року, укладеним між ВАТ "Будшляхмаш" (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрместпромплюс" (комісіонер), останній від імені ВАТ "Будшляхмаш" реалізував мембрани іоноселективного електроду компанії "ЕТТА Fіnance Group CTD", що підтверджується належно оформленою вантажно-митною декларацією 12505/4/510202 від 5 лютого 2004 року.

Відповідно до положень підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону Ураїни "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажною митною декларацією.

Отже, виходячи з встановлених обставин та вищенаведених норм, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення у спірній частині.

Доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

Керуючись ст.ст. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 6 квітня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 червня 2005 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.