Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого- Кравченко О.О.

Суддів-Костенка М.I.,Федорова М.О.,Матолича С.В., Голубєвої Г.К.

При секретарі - Мельник I.М.

З участю  представників- Хмельницької митниці Підвисоцького В.Б., Горобчишина С.В. та підприємства "Алко Iнвест Україна" Гордилюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Хмельницької митниці на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.02.2006року  у  справі за позовом Дочірнього підприємства "Алко Iнвест Україна" до Подільської регіональної митниці про визнання недійсним акту ненормативного характеру-рішення про визначення коду товару,-

Встановила :

У вересні 2004 року Дочірнє підприємство "Алко Iнвест Україна" звернулось до суду з позовом до Подільської регіональної митниці, (правонаступником якої  відповідно до наказу ДМСУ №194 (v0194342-05) від 22.03.05р. є Хмельницька митниця) про визнання недійсним акту ненормативного характеру. В обгрунтування позовних вимог підприємство вказало, що  відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.12.2003 року на митну територію України  було ввезено частини для технологічної лінії по розливу алкогольних напоїв, отримувачем  товару є позивач. Для проведення митного оформлення позивачем була подана вантажна митна декларація та товаросупровідні документи. У графі 33 вантажної митної декларації позивач визначив код товару 8422909000, вказавши у графі 31 "опис товару" як частини технологічної лінії по розливу алкогольних напоїв. Під час здійснення митного оформлення товару відділом номенклатури та класифікації товарів Подільської регіональної митниці 21.05.2004р. було винесено рішення про визначення коду товару №КТ-400-37-04, згідно з яким було вказано інші коди  ніж той, що зазначив позивач. З вказаних причин митницею був виданий Талон відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів №77/04 від 1.06.04р.

За  кодами, визначеними відповідачем, позивач розмитнив товар. Відмінність розмірів у сплаті мита та митних платежів за кодами, вказаним позивачем та встановленим відповідачем, що, на думку позивача, потягла переплату становить 9901,12 грн. Вважаючи, що при винесенні акту ненормативного характеру відповідачем були порушені норми матеріального та процесуального права, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.04.2005року у позові Дочірнього підприємства "Алко Iнвест Україна" відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.02.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано й прийнято  нове рішення, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Хмельницька митниця оскаржила його у касаційному порядку. У касаційній скарзі з посиланням на порушення  судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 23.02.2006р. та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України №2371-111 від 5.04.2001 року "Про Митний тариф України" (2371-14) встановлено, що митний тариф-це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу класифікаційної схеми покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності ( далі - УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. Указом Президента України №466/2002 від 17.05.2002 (466/2002)   "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" Україна приєдналась до вказаної системи. Постановою Кабінету Міністрів України №1863 від 12.12.2002р (1863-2002-п) . затверджено "Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності". Пунктом 4 Порядку  встановлено, що Держмитслужба визначає процедуру щодо класифікації товарів в УКТ ЗЕД. Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України (92-15) на митні органи покладено обов'язок класифікації товарів за УКТ ЗЕД і їх рішення є обов'язковими для підприємств та громадян.

На виконання вказаних нормативних актів наказом Державної Митної служби України №646 (z0996-03) від 1.10.2003р. затверджено "Порядок роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України". Порядок визначає функції митних органів при здійсненні контролю й прийнятті рішень при визначення коду товару. У пункті 1.2 Порядку вказано, що його розроблено з метою впорядкування процедури класифікації товарів, запобігання випадкам ухилення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від сплати податків у повному обсязі внаслідок декларування товарів не за своїм кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Контроль правильності класифікації товару покладається на відділи номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці ( далі - ВНК). З метою отримання повної інформації про товар, що переміщується через митний кордон, даний відділ має право одержувати від декларанта  додаткову документальну інформацію про фізико-хімічні властивості товару, основні технологічні стадії його виробництва тощо. Код товару, зазначений у будь-яких документах, не є визначальним для класифікації, а носить інформативний ( довідковий) характер.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні митного оформлення, митниця не погодилась з кодом товару, визначеним позивачем з тих підстав, що технологічна лінія по розливу алкогольних напоїв була поставлена на адресу позивача за вантажною митною декларацією від 16.10.2003р. у комплекті. В зв'язку з цим,  частини для технологічної лінії, що надійшли на адресу позивача за вантажною митною декларацією від 12.04.04р.,  класифіковані окремо, як такі компоненти, що  поставлені понад кількість, необхідну для збирання цієї лінії. При цьому у рішенні відділу номенклатури та класифікації товарів митниці від 21.05.2004р. у п.3 є посилання на нормативну базу з питань митної справи, результати митного огляду та аналіз  товаросупровідних документів.

В обгрунтування висновків суд апеляційної інстанції послався на висновок судово-товарознавчої експертизи, відповідно до якого допоставлені частини технологічної лінії по розливу алкогольних напоїв підлягають кодуванню за тим, кодом УКТ ЗЕД, який вказав позивач. При цьому суд не врахував, що відповідно до статей 82,86 КАС України (2747-15) висновок експерта для суду не є обов'язковим, і не має для суду наперед встановленої сили. Поряд з іншими документами, що характеризують товар він носить лише довідково-інформаційних характер. Відповідно до "Iнструкції про призначенні і проведення судових експертиз", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8.10.98р. №53/5 (z0705-98) і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 3.11.98р. №705/3145, у випадку, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта, він повинен повідомити про це орган, який призначив експертизу.

Аналіз "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз", затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8.10.1998р. №53/5 (z0705-98) , що головними завданнями товарознавчої експертизи є питання визначення якості товарів, їх фізико-хімічних властивостей. способу їх виробництва, вартості, відповідності упакування тощо. Визначення коду товару  за УКТ ЗЕД  відноситься до компетенції митних органів.

Вищенаведеними нормативними актами у галузі митної справи встановлено, що  УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та при здійсненні митного оформлення товарів. Згідно із ст. 4 Митного кодексу України (92-15) митне регулювання здійснюється на основі принципу виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи. Дані положення норм матеріального  та процесуального права не були належним чином враховані судом апеляційної інстанції.

Судова колегія звертає увагу й на те, що  підставами для визнання акту державного  органу недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який його видав, а також порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, не вказав, з яких саме підстав він визнає  акт ненормативного характеру недійсним та якій правовій нормі цей акт суперечить.

За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції  судом апеляційної інстанції було скасовано помилково.

Керуючись ст.ст.220,221,226,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , судова колегія,-

Ухвалила:

Касаційну скаргу Хмельницької митниці задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.02.2006 року скасувати. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.04.2005 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення .