ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м  У к р а ї н и
16 січня 2007 року  м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого  Смоковича М.I.,
суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А., Штульмана I.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Київської районної державної адміністрації Одеського міськвиконкому, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2003 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії Київської районної державної адміністрації Одеського міськвиконкому, якими йому відмовлено у наданні житлового приміщення.
Вимоги обгрунтовував тим, що в 1986 році був виселений із гуртожитку, розміщеного в АДРЕСА_1. Однак, суб'єкт оскарження йому не надав жиле приміщення, як це передбачено статтями 125, 132 ЖК України.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 5 червня 2003 року у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2003 року рішення суду першої інстанції скасовано та залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду з ухваленням нового рішення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1. апеляційний суд виходив з того, що між сторонами виник спір про право на житло, який повинен розглядатися в позовному провадженні.
Такий висновок апеляційного суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у своїй скарзі просив суд захистити його право про надання жилого приміщення після виселення з гуртожитку, який знесено.
Тобто, в даній справі між сторонами виник спір про право.
Згідно частини 7 статті 248-6 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 1963 року суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який розглядається у порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику його право на пред'явлення позову на загальних підставах.
За таких обставин і положень процесуального законодавства висновок апеляційного суду про залишення скарги без розгляду є правильним.
З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з дотриманням положень матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2003 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий  (підпис)  Смокович М.I. судді  (підпис)  Горбатюк С.А. (підпис)  Мироненко О.В. (підпис)   Чумаченко Т.А. (підпис)  Штульман I.В.
з оригіналом згідно 
суддя: