ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № К-33903/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року    м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.I. -  головуючий,
Амєліна С.Є. -  суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Кобилянського М.Г.,
Рибченка А.О.
при секретарі  Дашківській О.Є.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Хустського міськрайонного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2004 року та ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2004 року, якими відмовлено в задоволенні скарги про визнання незаконним висновку атестаційної комісії Хустського міськрайонного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 26 липня 2003 року та наказу про звільнення зі служби. Просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В касаційній інстанції позивач підтримав доводи касаційної скарги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Хустського міськрайонного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області.
Згідно з висновками атестаційної комісії від 26 липня 2003 року ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в органах внутрішніх справ.
Наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 05 серпня 2003 року НОМЕР_1 а/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас Збройних Сил за пунктом 64 "д" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (114-91-п) (через службову невідповідність).
Вважаючи висновок атестаційної комісії та наказ про звільнення незаконними  ОСОБА_1 в січні 2004 року звернувся в суд зі скаргою в порядку, передбаченому главою 31-А Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 1963 року.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі  статтею 248-5 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 1963 року скаргу може бути подано в суд:
у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів;
у місячний строк з дня одержання особою письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, посадової, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо особою не було одержано на неї письмової відповіді.
Оскільки двомісячний і місячний строки на звернення зі скаргою до суду встановлено законодавством про цивільне судочинство, вони є процесуальними строками і на них поширюються правила ст.85 ЦПК, то скарга, подана після закінчення відповідного строку, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням заявника не знайде підстав для його поновлення.
Розглядаючи скаргу в порядку, передбаченому главою 31-А чинного на той час Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 1963 року, суди не перевірили чи дотримані заявником вимоги закону щодо строків звернення зі скаргою.
З урахуванням особливостей порядку розгляду скарг, передбачених ст.ст.248-1 - 248-4 ЦПК суди були зобов'язані встановлювати які конкретно права і свободи порушено, вимагати від скаржника наведення правового обгрунтування останніх. Встановлювати чи подавалася така сама скарга вищестоящому в порядку підлеглості органу або посадовій особі, яку й коли відповідь отримано.
Допущені судами порушення норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2004 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді: М.I. Цуркан  С.Є. Амєлін  М.I. Гурін  М.Г. Кобилянський  А.О.Рибченко