Справа № 4-1944/05/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.I. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.I.,

Кобилянського М.Г.,

Рибченка А.О.,

при секретарі  Дашківській О.Є.

з участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації на рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 04 грудня 2002 року, ухвалу того ж суду від 08 січня 2004 року та на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області від 02 березня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень, якими позов задоволений й визнано неправомірними дії та зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації надати позивачці дозвіл на зняття з обліку автомобіля марки "Фольксваген-Гольф", 1995 року випуску. Просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній інстанції представник відповідача підтримав доводи касаційної скарги.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачці інваліду третьої групи загального захворювання в серпні 2002 року як гуманітарна допомога був переданий легковий автомобіль "Фольксваген-Гольф".

В листопаді 2002 року Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації відмовило їй в задоволенні заяви про надання дозволу для зняття автомобілю з обліку і продажу.

Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень такими, що порушують права та законні інтереси, ОСОБА_1 в листопаді 2002 року звернулася в суд зі скаргою в порядку, передбаченому главою 31-А чинного на той час Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) 1963 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір районний суд, з висновками якого погодився апеляційний суд,  помилково виходили з того, що з дня отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивачка набула права власності на автомобіль, і мала право на його відчуження.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (1192-14)   гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.

Абзацом 3 статті 8 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (1192-14) встановлено, що при  митному оформленні товарів (предметів), що ввозяться як гуманітарна допомога, обов'язково проставляється у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клеймо "Гуманітарна допомога. Продаж заборонено", що завіряється печаткою митника.

Відмітка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту, передачу права керування автомобілем члену сім'ї (у разі потреби), а також про заборону відчуження автомобіля, здійснюється у реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС, що передбачено абзацом 2 пункту 42 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (999-2006-п) .

Відповідно до статті 12 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (1192-14) настає відповідальність за порушення законодавства про гуманітарну допомогу, зокрема, за використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням; з метою отримання прибутку. Товари (предмети) гуманітарної допомоги, які продаються за грошові кошти або передаються за інші види компенсації, та (або) виручка, отримана за такий продаж, вилучаються або конфіскуються у встановленому законом порядку.

Відмовляючи в задоволенні заяви про надання дозволу для зняття автомобілю з обліку та подальшого його продажу, суб'єкт владних повноважень діяв відповідно до вимог законодавства в межах наданої компетенції і не порушив прав заявниці щодо користування автомобілем.

Суди першої та апеляційної інстанції невірно застосували норми матеріального права, що призвело до незаконного визнання за заявницею права на продаж автомобіля.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 04 грудня 2002 року, ухвалу того ж суду від 08 січня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області від 02 березня 2004 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.