ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" серпня 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Фадеєвої Н.М.
Суддів: Берднік I.С., Кравченко О.О., Маринчак Н.Є., Харченка
В.В.
при секретарі: Кулеши А.О.
за участю представників:
позивача: Сімонової О.Г.
відповідача: Назаренка Д.О., Малашенкової Т.М.
розглянувши касаційні скарги : Національної ради України з
питань телебачення і радіомовлення та Заступника Генерального
прокурора України
на постанову господарського суду м. Києва від 11 листопада
2005 року та ухвали Київського апеляційного господарського суду
від 30 грудня 2005 року
у справі № 39/313-19/38
за позовом ТОВ "Телестудія "Служба інформації"
до Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення
за участю Генеральної прокуратури України
про зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
В позовній заяві позивач просив суд зобов'язати Національну
раду України з питань телебачення і радіомовлення внести зміни до
ліцензії серії НР №1591 на право користування каналами мовлення,
виданої 27 квітня 2004 року ТОВ "Телестудія "Служба інформації",
шляхом доповнення ліцензії відомостями щодо технічних засобів
мовлення, мотивуючи це тим, що 09 березня 2004 року звернувся до
відповідача з листом про розбудову мережі та прорахунок
радіочастот для використання каналів мовлення. Розглянувши
звернення позивача, відповідач прийняв рішення від 24 березня 2004
року № 264 про подання до Державного комітету зв'язку та
інформації щодо прорахунку нових каналів та частот. На підставі
зазначених узгоджень між позивачем та Українським державним
центром радіочастот і нагляду за зв'язком був укладений договір №
121638-2004е від 20 квітня 2004 року на виконання робіт з розгляду
радіочастотних заявок та експертизи електромагнітної сумісності
радіоелектронних засобів. На виконання цього договору Українським
державним центром радіочастот і нагляду за зв'язком було здійснено
підбір частот, проведено експертизу електромагнітної сумісності,
проведено узгодження та міжнародну координацію радіоелектронних
засобів позивача у населених пунктах. Всі ці роботи були замовлені
та оплачені ТОВ"Телестудія "Служба інформації" відповідно до
рахунку № 4634 від 30 липня 2004 року та акту виконаних робіт від
16 серпня 2004 року. Після цього позивач звернувся до відповідача
із заявою про внесення змін до чинної ліцензії шляхом доповнення
переліку технічних засобів по частотним присвоєнням, прорахованим
центром "Укрчастотнагляд" за поданням відповідача для розбудови
мережі позивача. Проте листом № 16,а1366 від 27 вересня 2004 року
відповідач відмовив у внесенні змін до ліцензії позивача,
мотивуючи це тим, що надання права на мовлення на каналах мовлення
відбувається в результаті конкурсного відбору, а не шляхом
внесення змін до ліцензії. Відмову Національної ради з питань
телебачення і радіомовлення у внесення змін до ліцензії позивач
вважає порушенням його прав, оскільки чинним законодавством
України не передбачено обов'язкового проведення конкурсу при
вирішенні питання про внесення змін до чинної ліцензії на право
користування каналами мовлення.
Постановою господарського суду м. Києва від 11 лютого 2005
року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 30 грудня 2005 року, позовні вимоги
задоволені, зобов'язано Національну раду України з питань
телебачення і радіомовлення внести зміни до ліцензії серії НР №
1591 на право користування каналами мовлення, виданої 27 квітня
2004 року ТОВ "Телестудія "Служба інформації", шляхом доповнення
ліцензії відомостями щодо перелічених технічних засобів мовлення.
В касаційні скарзі Національна рада України з питань
телебачення і радіомовлення просить рішення судів скасувати та
ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову посилаючись на
те, що суди неповно дослідили обставини справи, дали неправильну
оцінку зібраним доказам, ухвалили рішення, які не відповідають
вимогам матеріального і процесуального права.
В касаційній скарзі Генеральна прокуратура України просить
скасувати рішення судів та направити справу на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що допущені
судами порушення норм матеріального і процесуального права
призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, пояснення представників сторін, перевіривши доводи
касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що
касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, і це було вірно
встановлено судами, 27.04.2004 року Національною радою України з
питань телебачення і радіомовлення видано ТОВ "Телестудія "Служба
інформації" ліцензію на право користування каналами мовлення серії
НР № 1591.
Позивач також звернувся до відповідача з листом від
09.03.2004 року, яким просив прорахувати частоти мовлення для
розбудови мережі каналів мовлення.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
09.04.2004 року на підставі свого рішення від 24.03.2004 року №
264 у відповідь на лист позивача надіслала подання № 17/482 до
Державного комітету зв'язку та інформатизації для визначення
можливості та умов використання мережі телевізійних каналів для
розбудови каналів мовлення у містах : Вінниця, Дніпропетровськ,
Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Iвано-Франківськ, Кіровоград,
Луганськ, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне,
Севастополь, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Херсон,
Хмельницький, Черкаси, Чернівці, Чернігів.
Розцінивши зазначені дії Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення як згоду на розбудову позивачем
телемережі ТОВ "Телестудія "Служба інформації" уклало з
Українським державним центром радіочастот і нагляду за зв'язком
договір № Т21638-2004е від 20.04.2004 року для виконання робіт з
розгляду радіочастотних заявок та експертизи електромагнітної
сумісності радіоелектронних засобів.
На виконання умов зазначеного договору Український державний
центр радіочастот і нагляду за зв'язком здійснив підбір частот,
провів експертизу радіоелектронних засобів позивача у населених
пунктах, зазначених у переліку, доданому до договору.
ТОВ "Телестудія "Служба інформації" листом № 144 від
17.09.2004 року звернулося до Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення з проханням внести зміни до ліцензії
на право користування каналами мовлення № 1591 від 27.04.2004 року
в частині технічних засобів мовлення.
Проте Національна рада України з питань телебачення і
радіомовлення листом № 1ба/1366 від 27.09.2004 року відмовила
позивачу у внесенні змін до ліцензії з тих мотивів, що надання
права користування каналами мовлення відбувається в результаті
конкурсного відбору, а не шляхом внесення змін до ліцензії.
Згідно ст.22 Закону України "Про національну раду України з
питань телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
визначено, що
Національна рада видає телерадіоорганізаціям на конкурсній основі
ліцензії на мовлення, кабельне мовлення, ретрансляцію, проводові
(кабельне) мовлення та час мовлення.
Враховуючи те, що ТОВ "Телестудія "Служба інформації" з
27.04.2004 року має чинну ліцензію на право користування каналами
мовлення, то позивач за таких обставин не порушував перед
Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення
питання щодо видачі нової ліцензії на користування каналами
мовлення, а просив внести зміни до наданої йому ліцензії в частині
технічних засобів мовлення.
Відповідно до Положення про порядок ліцензування
телерадіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення від 07.07.2003 року №
938 ( z0673-03 ) (z0673-03)
у випадку зміни відомостей, вказаних у ліцензії,
телерадіоорганізація зобов'язана у десятиденний термін направити
до Національної ради заяву про внесення змін та доповнень до
ліцензії.
За таких обставин суди дійшли вірного висновку про те, що
органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в
межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України,
приймаючи до уваги, що Національна рада України з питань
телебачення і радіомовлення є органом державної виконавчої влади,
та заважаючи на те, що нормами чинного законодавства України не
передбачені підстави для відмови у внесенні змін до чинної
ліцензії на право користування каналами мовлення, які були
наведені у листі Національної ради № 16а від 27.09.2004 року, а
тому зазначена відмова відповідача як державного органу є
безпідставною та неправомірною.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій виконавши всі
вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши
обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами
матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких
повно відображені обставини, що мають значення для справи,
висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними,, відповідають дійсності і підтверджуються доказами,
дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду
з мотивів викладених в касаційних скаргах не вбачається.
Керуючись статтями 220,221,223,224,230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення та касаційну скаргу Заступника
Генерального прокурора України - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду м. Києва від 11 листопада 2005
року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30
грудня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: _____________________ Фадеєва Н.М.
Судді:
_____________________ Берднік I.С.,
_____________________ Кравченко О.О.,
_____________________ Маринчак Н.Є.,
_____________________ Харченко В.В.