Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого

Цуркана М.I.

Суддів:

Амєліна С.Є.

Кобилянського М.Г.

Ліпського Д.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання Дашківської О.Є.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті ради м. Луганська та Управління Пенсійного фонду (УПФ) України в Жовтневому районі м. Луганська, яка переглядається за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду  України в Жовтневому районі м. Луганська на рішення апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2004 року

у с т а н о в и л а :

У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що йому як особі льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації у травні 1983 року була призначена пенсія, яка у січні 2001 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2000 року № 264 (264-2000-п) , перерахована, а її розмір становив 453,69 грн.

Проте з жовтня 2001 року розмір виплат незаконно зменшено до  291,56 грн.

У лютому 2002 року пенсія перерахована із заробітку за період  01.07.1968 р. по 27.12.1972 р. і становила 316,56 грн., а з урахуванням коефіцієнта 1,12 запровадженого постановою КМУ №374 від 28.03.2002 (374-2002-п) р.,  розмір пенсії з 01.04.2002 року становить 364,55 грн.

Посилаючись на те, що при розрахунку пенсії відповідачами порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2000 року № 264 (264-2000-п) "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсії особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації" та  Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно - випробного складу цивільної авіації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 1992 року №418 (418-92-п) - позивач просив зобов'язати УПФ відновити виплату пенсії з квітня 2003 року розміром у 554,4 грн., урахувати наступні підвищення пенсії та стягнути 3 283,6 грн. матеріальної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 3 лютого 2004 року в задоволені позову відмовлено.

Новим рішенням апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2004 року вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановлено зобов'язати УПФ України в Жовтневому районі м. Луганська виплачувати позивачу з лютого 2004 року пенсію за вислугу років розміром у 508,13 грн. З того ж відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто 3 794,38 грн. заборгованості з виплати пенсії за період з 01.01. 2001 р. по 31.01.2004 р.

У поданій касаційній скарзі УПФ України в Жовтневому районі м. Луганська, посилаючись на неправильне застосування апеляційним  судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення останнього скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на них, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , у редакції  Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 року, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в

польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Зазначеним законом передбачено, що дія ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) в новій редакції поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи  в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно - випробного складу цивільної авіації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 1992 року №418 (418-92-п) (з наступними змінами), під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої плати працівників народного господарства за міцсяць, що передує місяцю, з якого перераховується пенсія, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.

Це означає, що положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №374 (374-2002-п)   "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а також пенсій призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно - випробного складу суден цивільної авіації відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.

Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

З матеріалів справи вбачається, що у травні  1983 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику льотного складу цивільної авіації, а її розмір визначено із заробітку за період з 01.05.1982 р. по 30.04.1983р.

Позивачем  у грудні 1999 року реалізовано право  на призначення пенсії відповідно до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення№ ( в редакції Закону від 17 листопада 1999 року)( в редакції Закону від 17 листопада 1999 року) - пенсія була розрахована із середнього заробітку за період з 01.05.1982 р. по 30.04.1983 р. із застосуванням коефіцієнту зростання середньої плати працівників народного господарства за міцсяць, що передує місяцю, з якого перераховується пенсія, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії, а її розмір становив 226, 93 грн.

У червні 2000 року, січні 2001 року та лютому 2002 року  Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті ради м. Луганська за заявами позивача проводився  перерахунок пенсії, однак допущена  помилка і застосовано коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на момент звернення за перерахунком, а не на момент призначення пенсії, що призвело до встановлення пенсії  в розмірах  більших ніж належало.

Розпорядженням Управління  від 08.05.2002 р. помилка виправлена і з 01.04.2002 р. розмір пенсії ОСОБА_1 встановлено у сумі 316,56 грн.

У такому ж розмірі продовжено виплату пенсії після передачі у червні 2002 р. пенсійної справи позивача до УПФ.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним і обгрунтованим, а рішення апеляційного суду про задоволення позову - помилковим.

Відповідно до правил ст.226 Кодексу адміністративного судочинсва (далі КАС) України (2747-15) , суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220,223,230 КАС України (2747-15) колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська задовольнити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2004 року скасувати, залишивши в силі рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 3 лютого 2004 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .