Вищий Адміністративний суд України
 
                            ПОСТАНОВА
                          Iменем України
     30 серпня 2006 року   м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого, судді
     Кобилянського М.Г.
     суддів
     Гаманка О.I.
     Горбатюка С.А.
     Гуріна М.I.
     Юрченка В.В.
     секретар судового засідання Пархоменко О.В.,
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду
адміністративну справу за позовом комунального  госпрозрахункового
житлово-експлуатаційного  підприємства  "Придніпровське"  (далі  -
КГЖЕП "Придніпровське") до  управління  Пенсійного  фонду  України
Крюківського району в м. Кременчук  Полтавської  області  (далі  -
УПФУ Крюківського району в м. Кременчук) про стягнення 189  953,50
грн. за касаційною скаргою УПФУ Крюківського району в м. Кременчук
на  рішення  господарського  суду  Полтавської  області   від   27
вересня - 04 жовтня 2005 року та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 08.12.2005 року,
 
                       В С Т А Н О В И Л А:
     В липні 2005 року  КГЖЕП  "Придніпровське"  у  господарському
суді Полтавської області пред'явило  позов  до  УПФУ  Крюківського
району в   м. Кременчук про стягнення 189 953,50 грн.
     Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з  01  січня  2004
року  по  01  січня  2005  року  позивачем  фактично  перераховано
відповідачеві суму  189  953,50  грн.,  яку  було  визначено  УПФУ
Крюківського району в  м. Кременчук як розмір  страхових  внесків,
передбачених Законом  України  "Про  загальнообов'язкове  пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
         від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі  -
Закон № 1058-IV).
     На підставі свідоцтва  від  08  грудня  2003  року,  виданого
Кременчуцькою об'єднаною державною  податковою  інспекцією,  КГЖЕП
"Придніпровське" є платником єдиного податку, а  тому  вважає  дії
відповідача незаконними та такими, що не  відповідають  положенням
Указу  Президента  України  від  03  липня  1998  року  №   727/98
( 727/98 ) (727/98)
         "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності
суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ №  727/98),  а  тому
зазначена сума є надмірно сплаченою та підлягає стягненню.
     Рішенням  господарського  суду  Полтавської  області  від  27
вересня - 04  жовтня 2005 року  позов  КГЖЕП  "Придніпровське"  до
УПФУ Крюківського району в м. Кременчук  задоволено,  стягнуто  на
користь позивача 189 953,50 грн., державне мито 1 899,53 грн.
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського суду від 08 грудня 2005 року рішення господарського
суду Полтавської області від 27 вересня  -  04  жовтня  2005  року
залишено без змін, а апеляційну скаргу УПФУ Крюківського району  в
м. Кременчук без задоволення.
     Судові рішення мотивовані тим, що  відповідно  до  статті  18
Закону   №  1058-IV  ( 1058-15 ) (1058-15)
          та  Указу  №  727/98  ( 727/98 ) (727/98)
        
 позивач не є відповідним платником збору на обов'язкове  державне
пенсійне  страхування,  правові  підстави  для  здійснення   оплат
позивачем страхових внесків у 2004 році були відсутні.
     УПФУ Крюківського району в м. Кременчук вважає, що рішення  і
постанова господарським судом та апеляційним  господарським  судом 
прийняті   з   порушенням   норм  матеріального   права.   Просить 
скасувати  рішення  і постанову у справі та ухвалити нове рішення,
яким відмовити  позивачеві  у  задоволенні  його  позовних  вимог.
     При   цьому   УПФУ  Крюківського  району   в   м.   Кременчук
обгрунтовує  касаційну   скаргу  тим,  що  в  2004  році  суб'єкти
підприємницької   діяльності,   які   обрали   особливий    спосіб
оподаткування, відповідно до пункту 1  статті  19  Закону  №  1058
( 1058-15 ) (1058-15)
         зобов'язані сплачувати  страхові  внески  за  найманих
працівників у розмірі 32 відсотка суми фактичних витрат на  оплату
праці,  утримувати  та  перераховувати  до  Пенсійного  фонду  1-2
відсотка цих же сум, отримуваних найманими працівниками.
     Позивач  у  відзиві  на  касаційну  скаргу  просить  залишити
касаційну скаргу УПФУ Крюківського  району  в  м.  Кременчуці  без
задоволення, а судові рішення - без змін.
     Заслухавши  доповідь  судді-доповідача,  обговоривши   доводи
касаційної скарги та перевіривши матеріали справи і  рішення,  які
приймались судами в процесі її розгляду, суд вважає, що  касаційна
скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
     Задовольняючи  позов,  суди  виходили  з  того,  що  оскільки
позивач є платником єдиного податку, то він відповідно до статті 6
Указу Президента України № 727 ( 727/98 ) (727/98)
         звільняється від  сплати
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування  в  розмірі  32
відсотків від фактичних витрат на оплату праці працівників.
     Проте, з такими висновками погодитись не можливо.
     Господарськими судами встановлено, що позивач знаходиться  на
спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності   та  сплачує
єдиний податок за ставкою 10 відсотків.
     Відповідно до пункту 17 статті 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
          від  25  червня  1991  року  №1251-Х11
(далі - Закон  №  1251)  збір  на  обов'язкове  державне  пенсійне
страхування належить  до  загальнодержавних  податків  та  зборів,
ставки та механізм справляння яких не можуть  встановлюватися  або
змінюватися   іншими   законами   України,   крім   законів    про
оподаткування.
     Ставки, механізм справляння та пільги щодо  сплати  збору  на
обов'язкове державне пенсійне страхування  встановлюються  Законом
України "Про збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування"
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
         від 26 червня 1997 року  № 400-97-ВР (далі - Закон №
400/97).
     Статтею 1 Закону  № 400/97 ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
         визначено коло осіб,
що  є  платниками   збору   на   обов'язкове   державне   пенсійне
страхування.  Зокрема,  відповідно  до  пунктів  1,  3  статті   1
вказаного Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування є суб'єкти підприємницької  діяльності  незалежно  від
форм  власності,  їх  об'єднання,  бюджетні,  громадські  та  інші
установи та організації,  об'єднання  громадян  та  інші  юридичні
особи,  а  також  фізичні  особи   -   суб'єкти    підприємницької
діяльності, які використовують працю найманих працівників; фізичні
особи   -   суб'єкти    підприємницької   діяльності,    які    не
використовують працю найманих працівників, а  також  адвокати,  їх
помічники, приватні нотаріуси, інші особи,  які  не  є  суб'єктами
підприємницької діяльності і займаються діяльністю,  пов'язаною  з
одержанням доходу.
     Крім того, пунктом 5 статті 1 Закону №  400/97  ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
        
встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне  пенсійне
страхування  є  юридичні   та   фізичні   особи,   що   здійснюють
господарські операції.
     Отже  обов'язок  сплачувати   збір   на   загальнообов'язкове
пенсійне страхування не пов'язано із статусом платника податку  як
суб'єкта підприємницької діяльності.
     Крім  того,  колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду
України  вважає  за  необхідне  зазначити,  що  стаття   6   Указу
Президента України № 727 ( 727/98 ) (727/98)
          встановлює  пільги,  зокрема,
звільнення від  сплати  збору  на  обов'язкове  державне  пенсійне
страхування суб'єкта малого підприємництва  тільки  в  сфері  його
підприємницької  діяльності.  Визначення  поняття  "підприємницька
діяльність" дається у статті  42  Господарського  кодексу  України
( 436-15 ) (436-15)
        .  За   змістом   цієї   норми   права,   підприємницька
діяльність - це безпосередня самостійна систематична,  на  власний
ризик  діяльність  по  виробництву  продукції,  виконанню   робіт,
наданню послуг з метою отримання прибутку.
     Таким чином, вказаний спір  у  цій  справі  не  підпадає  під
правовідносини, що регулюються Указом Президента України  №  727  
( 727/98 ) (727/98)
          , а є об'єктом регулювання  іншого  правового  акту  -
Закону України  № 400/97  ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
         .
     Названий же Закон не встановлює такої пільги,  як  звільнення
від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування  для
суб'єктів підприємницької  діяльності,  що  перейшли  на  спрощену
систему оподаткування.
     За таких  обставин  суди  не  мали  підстав  для  задоволення
позову.
     Оскільки  суди  попередніх  інстанцій  встановили   обставини
справи повно і правильно, але порушили норми матеріального  права,
що  призвело  до  ухвалення  незаконних  рішень,  то  ці   рішення
підлягають  скасуванню.   Разом  з  тим,  колегія  суддів   вважає
можливим ухвалити у цій справі нове рішення.
     Керуючись статтями 210, 220,  230  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,
 
                      П О С Т А Н О В И Л А:
     Касаційну  скаргу  УПФУ  Крюківського  району  м.  Кременчука
Полтавської області задовольнити.
     Постанову господарського  суду  Полтавської  області  від  27
вересня - 04 жовтня 2005 року та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 08 грудня  2005  року  у  цій
справі скасувати.
     В задоволенні позову  КГЖЕП "Придніпровське"  відмовити.
     Постанова є остаточною,  оскарженню  не  підлягає  і  набирає
законної сили з моменту проголошення.
     Судді: (підписи)
     З оригіналом згідно
     Суддя: