Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів  -  Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

при секретарі  -

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дніпровський ринок" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Автотовари" до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства "Дніпровський ринок" про визнання недійсним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.01.2002 р. №39 "Про зміни та доповнення до розпоряджень Голови Дніпровської районної державної адміністрації від 30.12.1997 р. №1089 та від 28.01.1998 р. №69", -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-11103/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

08.07.2002 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Автотовари" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Автотовари") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач, Дніпровська РДА) про визнання недійсним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.01.2002 р. №39 "Про зміни та доповнення до розпоряджень Голови Дніпровської районної державної адміністрації від 30.12.1997 р. №1089 та від 28.01.1998 р. №69".

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.04.2005 р. у справі №20428-2/140 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Автотовари" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р. скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2005 р. у справі №20/428-2/140; позовні вимоги ТОВ "Автотовари" задоволено; визнано недійсним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.01.2002 р. №39 "Про зміни та доповнення до розпоряджень Голови Дніпровської районної державної адміністрації від 30.12.1997 р. №1089 та від 28.01.1998 р. №69".

ЗАТ "Дніпровський ринок" не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р. у справі №20/428-2/140 подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2005 р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ЗАТ "Дніпровський ринок" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06.09.1996 р. Розпорядженням Голови Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва №562 "Про створення державного комунального підприємства "Дніпровський ринок", на базі майна структурних підрозділів, які передавалися до комунальної власності району, створено Державне комунальне підприємство "Дніпровський ринок" (далі по тексту - ДКП "Дніпровський ринок"), як цілісний майновий комплекс.

29.08.1997 р. трудовим колективом ДКП "Дніпровський ринок" створено ЗАТ "Дніпровський ринок".

19.09.1997 р. ЗАТ "Дніпровський ринок" звернулось до Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва (правонаступником якої є Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація) з листом, в якому просило надати в довгострокову оренду майно ДКП "Дніпровський ринок".

Розпорядженнями Голови Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва від 30.12.1997 р. № 1089 "Про надання в орендне користування цілісного майнового комплексу ДКП "Дніпровський ринок"

(далі по тексту - Розпорядження №1089) та від 28.01.1998р. № 69 "Про внесення змін і доповнень до розпорядження голови Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва від 30.12.1997 року №1089" (далі по тексту - Розпорядження №69) клопотання ЗАТ "Дніпровський ринок" задоволено; надано в орендне користування ЗАТ "Дніпровський ринок", терміном на 10 років, цілісний майновий комплекс ДКП "Дніпровський ринок", який розташований за адресою: м. Київ, б-р. Перова, 19; визначено ЗАТ "Дніпровський ринок" правонаступником прав та обов'язків ДКП "Дніпровський ринок".

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.01.2002 р. №39 "Про зміни та доповнення до розпоряджень Голови Дніпровської районної державної адміністрації від 30.12.1997 р. №1089 та від 28.01.1998 р. №69" (далі по тексту - Розпорядження №39) зазначені Розпорядження №1089 та №69 змінено в частині строку оренди, а саме: надано ЗАТ "Дніпровський ринок" цілісний майновий комплекс ДКП "Дніпровський ринок" в користування на строк 25 років.

Господарський суд м. Києва відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "Автотовари" виходив з того, що приймаючи розпорядження від 25.01.2002 р. №39 "Про зміни та доповнення до розпоряджень Голови Дніпровської районної державної адміністрації від 30.12.1997 року № 1089 та від 28.01.1998 року № 69" Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація діяла у відповідності до чинного в Україні законодавства з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що: 1) на момент прийняття Розпорядження №39 цілісним майновим комплексом ДКП "Дніпровський ринок" володіло саме ЗАТ "Дніпровський ринок", а у власності ТОВ "Автотовари" майно магазину №25 ВАТ "Авентін" перебувало лише з січня 1996 р. до моменту визнання недійсним договору оренди приміщення, укладеного між ЗАТ "Дніпровський ринок" та ВАТ "Авентін"; 2) на момент передачі цілісного майнового комплексу "Дніпровський ринок" у відповідача не було жодних відомостей про функціонування у складі ДКП "Дніпровський ринок" такого відокремленого підрозділу, як "Автотовари" або окремого суб'єкта підприємницької діяльності з відповідною назвою, у користуванні якого знаходився б цілісний майновий комплекс ДКП "Дніпровський ринок", що знаходиться за адресою м. Київ, б-р. Перова, 19; 3) надане позивачем свідоцтво про власність, видане Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву від 24.04.1996 р., підтверджує право власності лише на майно цілісного майнового комплексу зовсім іншого суб'єкта господарської діяльності - ВАТ "Авентін"; 4) оскільки на підставі Розпорядження №39 не відбулося відчуження цілісного майнового комплексу, а лише надано право на його оренду, то спірні правовідносини регулюються саме Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , який визначає права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах; 5) позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту звернення з заявою до відповідача відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що ЗАТ "Дніпровський ринок" належить переважне право на оренду цілісного майнового комплексу ДКП "Дніпровський ринок", оскільки матеріалами справи встановлено створення ЗАТ "Дніпровський ринок" на базі майна ДКП "Дніпровський ринок" та факт правонаступництва прав та обов'язків ДКП "Дніпровський ринок".

Київський апеляційний господарський суд скасовуючи рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2005 р. у справи №20/428-2/140 та задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Автотовари" виходив з того, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги рішення Арбітражного суду м. Києва від 10.10.2000 р. у справі №1/309, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2003 р. та постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2004 р., яким встановлено, що позивач є правонаступником ВАТ "Авентін" в частині права на оренду приміщень магазину №25 та відповідних торгівельних площ, яке виникло у позивача до видачі Розпоряджень №1089 та №69 з моменту складення 01.08.1995 р. розподільчого балансу між ВАТ "Авентін" та ТОВ "Автотовари" в процесі викупу цілісного майнового комплексу.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що рішення Арбітражного суду м. Києва від 10.10.2000 р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2003 р. та постанова Вищого господарського суду України від 09.03.2004 р. у справі №1/309 грунтується саме на рішенні Господарського суду м. Києва від 17.09.2002 р. у справі №20/428, яке скасовано постановою Вищого господарського суд України від 25.01.2005 р., що, на думку судової колегії, виключає їх преюдиційність для розгляду даного спору в контексті ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України зазначає, що рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2005 р. у справі №20/428-2/140 прийнято відповідно до вимог законодавства і скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р. помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга ЗАТ "Дніпровський ринок" підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р. у справі №20/428-2/140 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2005 р. - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дніпровський ринок" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р. у справі №20/428-2/140 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 р. у справі №20/428-2/140 скасувати.

Рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2005 р. у справі №20/428-2/140 залишити в силі.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.