ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Фадеєвої Н.М.,
Суддів: Васильченко Н.В., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Юрченка В.В.,
при секретарі: Кулеши А.О.,
за участю представників:
позивача: Баклан Н.Ю.,
відповідача: Гончарова Є.В., Бондаря А.В.,
розглянувши касаційну скаргу заступника Генерального
прокурора України
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
12.12.2005 року
у справі № 38/237
за позовом заступника прокурора АР Крим в інтересах
держави в особі :Фороської селищної ради
до Ради Міністрів АР Крим, ЗАТ "Авіакомпанії "Аеросвіт",
про визнання недійсним договору та державного акту, суд -
В С Т А Н О В И В :
Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до
Господарського суду м. Києва в інтересах держави в особі позивача
з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу
земельної ділянки від 30.07.2004 року, укладеного між
відповідачами, та державного акту від 28.09.2004 року КМ №047001
на право власності на земельну ділянку.
Заявлений позов Заступника прокурора Автономної Республіки
Крим обгрунтовує наступним. Розмежування земель державної та
комунальної власності в межах селища Форос не здійснено, а тому
згідно з п.12 Перехідних Положень Земельного Кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
повноваження щодо розпорядження землями державної
форми власності в межах вказаного селища здійснює позивач. Рада
Міністрів АР Крим за спірним договором продав ЗАТ "Авіакомпанії
"Аеросвіт" земельну ділянку оздоровчого призначення загальною
площею 29,7482 га, яка знаходиться в межах зазначеного селища
Форос, та видав спірний державний акт на право власності на цю
земельну ділянку.
На території вказаної земельної ділянки розташований
парк-пам'ятник садово паркового мистецтва загальнодержавного
значення "Фороський", який оголошений об'єктом
природно-заповідного фонду України і внесений у перелік
парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва республіканського
значення. При цьому, межі даного парку на даний час в натурі не
винесені.
Відповідно до п.3 ст.83, п.4 ст.84 Земельного Кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
до земель державної та комунальної власності, які не
можуть передаватись у приватну власність, відносяться землі під
об'єктами оздоровчого призначення. Згідно з ст.150 вказаного
Кодексу особливо цінні землі, до яких належить територія
парку-пам'ятнику садово-паркового мистецтва загальнодержавного
значення "Фороський", можуть вилучатися лише у вичерпних випадках
за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням
відповідної місцевої ради, якщо питання вилучення погоджує
Верховна Рада України. Серед зазначених випадків не передбачено
вилучення земель природно-заповідного фонду для використання в
рекреаційних цілях.
Незаконна передача земельної ділянки (особо цінних земель та
земель оздоровчого призначення) державної власності порушує
інтереси держави у сфері земельних відносин в особі позивача,
оскільки на нього Законом покладено (п.12 Перехідних положень
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
) тимчасове розпорядження
землями державної власності в межах населеного пункту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Згідно п.6 ч.1 ст.155 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо особа,
яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом
прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом,
звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного
позову і від неї надійшла відповідна заява суд своєю ухвалою
залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, в суді апеляційної
інстанції, повноважний представник Фороської селищної ради заявив
про те, що Фроська рада підтримує вимоги, викладені в апеляційній
скарзі, та просить суд рішення місцевого господарського суду
скасувати, в позові відмовити.
Фроська селищна рада також заперечує проти заявленого
прокуратурою позову, посилається на те, що на час укладення
спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки не було
визначено меж парку пам'ятнику "Фороський".
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного
висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає
скасуванню, а позов Заступника Прокурора Автономної Республіки
Крим, в інтересах держави в особі Фороської селищної ради
належить залишити без розгляду, відповідно до п.6 ч.1 ст.155 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовує.
Згідно ч.3 ст.155 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, особа, позовна
заява якої залишена без розгляду, має право звернутися до
адміністративного суду в загальному порядку, після усунення
підстав, з яких заява була залишена без розгляду.
Суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог процесуального
права постановив обгрунтовану ухвалу, а тому підстав для її
перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається
Керуючись статтями 220,221,224,230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України
залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
12.12.2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: _____________________ Фадеєва Н.М.
Судді:
_____________________ Васильченко Н.В.,
_____________________ Костенко М.I.,
_____________________ Маринчак Н.Є.,
_____________________ Юрченко В.В.