ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Фадєєвої Н.М.
суддів: Маринчак Н.Є.
Гордійчук М.П.
Юрченка В.В.
Гуріна М.I.
при секретарі: Кулеша А.О.
за участю:
представників позивача: Топчій Л.I.
представників відповідача: Чернеги I.М.
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Технологічний парк
"Вуглемаш"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
29 вересня 2005 року
у справі № 26/136 а
за позовом ЗАТ "Технологічний парк "Вуглемаш"
до ДПI у Ворошиловському районі м. Донецька
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ "Технологічний парк "Вуглемаш" звернулось до суду з
позовом до ДПI у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень ДПI від 10 грудня 2003
року № 0001502240/0, від 04 березня 2004 року № 0001502240/2, від
19 травня 2004 року № 0001502240/3, якими позивачу визначена пеня
за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності.
Заявою про уточнення позовних вимог позивач уточнив позовні
вимоги та просив визнати недійсним податкові повідомлення-рішення
ДПI від 10 грудня 2003 року № 0001502240/0, від 04 березня 2004
року № 0001502240/2, від 19 травня 2004 року № 0001502240/3 в
частині нарахування пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у
сумі 295 247, 87 грн.
ЗАТ "Технологічний парк "Вуглемаш" також звернулось до
господарського суду Донецької області з позовом до ДПI у
Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення ДПI від 10 вересня 2004 року №
0001192240/0 в частині нарахування пені за порушення строків
розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 20124
грн.21 коп.
Спірними повідомленнями-рішеннями нарахована пеня за
порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності позивачем був складений договір комісії, за яким він
зобов'язався здійснювати продаж продукції ВАТ "Точмаш". Цей
договір позивачем був виконаний у повному обсязі. Під час
експлуатації обладнання було встановлено, що воно має недоліки,
які зобов'язалось усунути ВАТ "Точмаш", але воно своєчасно не
виконало цього обов'язку, у зв'язку з цим покупець затримав
перерахування коштів. Таким чином порушення строків розрахунків по
зовнішньоекономічному договору було здійснено з вини ВАТ "Точмаш".
Між позивачем та ВАТ "Точмаш" були укладені додаткові угоди до
договору комісії, згідно яких ВАТ "Точмаш" прийняв на себе усі
обов'язки, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням ним умов
договорів, укладених на виконання договору комісії, у тому числі
по сплаті пені за порушення строків розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності. Під час листування ВАТ "Точмаш"
уклав графік сплати пені. Законом чітко не встановлено, що
відповідальність по сплаті пені у даному випадку покладається на
комісіонера. Особою відповідальною у даному випадку є комітент.
ВАТ "Точмаш" подало декларацію про валютні цінності, доходи та
майно, що належить резиденту України та знаходиться за межами
України, до яких включив заборгованість за цим договором.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04 липня
2005 року позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29
вересня 2005 року, рішення першої інстанції скасовано та ухвалено
нове про відмову в задоволенні позову.
В частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 0001502240/0 від 10 грудня 2003 року про
нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності в сумі 302 241, 46 грн. -
провадження по справі припинено.
В касаційній скарзі ЗАТ "Вуглемаш" просить скасувати рішення
апеляційної інстанції та залишити в силі рішення першої інстанції,
посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції неповно дослідив
обставини справи, дав неправильну оцінку зібраним доказам, ухвалив
рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального
права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у
скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, і це вірно було
встановлено судами, що ДПI у Ворошиловському районі м. Донецька
здійснило позапланову документальну перевірку
фінансово-господарської діяльності позивача, за наслідками якої
складено акт від 05.12.2003 року № 100/23-5-31582420 "Про
результати перевірки ЗАТ ТП "Вуглемаш" з питань дотримання вимог
валютного законодавства за період з 01 квітня 2003 року.
На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте
податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2003 року №
0001502240/0, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів
розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 302 241
грн. 46 коп.
В подальшому рішенням відповідача від 04.03.2004 року №
3028/10/25-013-5 зазначене повідомлення-рішення скасовано у
частині нарахування пені у сумі 3545 грн. 91 коп. по контрактам
від 11.03.2003 № 06-ДК-УГЛ, від 15.05.2003 року № 11-ДК-УГЛ, від
17.06.2003 року № 12-ДК-УГЛ, у зв'язку зі зверненням позивача з
позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при
Торгово-Промислової палаті України.
04.03.2004 року відповідач прийняв податкове
повідомлення-рішення № 0001502240/2 та нарахував пеню за порушення
термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у
сумі 298 695 грн. 55 коп.
19.05.2004 року відповідач прийняв податкове
повідомлення-рішення № 0001502240/3, яким позивачеві нарахував
пеню в сумі 298 695 грн. 55 коп.
Крім того, ДПI у Ворошиловському районі м. Донецька здійснила
комплексну документальну перевірку фінансово-господарської
діяльності позивача, за період з 01.02.2003 року по 30.06.2004
року, за наслідками якої склав акт № 319/23-112-31582480 від
08.09.2004 року та прийняв відповідне податкове
повідомлення-рішення від 10.09.2004 року № 0001192240/0, яким
позивачеві нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у
сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 20124 грн. 21 коп.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної
інстанції зазначив, що відповідальність, яка передбачена ст. 4
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
за порушення термінів розрахунків,
встановлених ст. 1 цього Закону, при виконанні договорів комісії
(за якими комісіонером здійснюється продаж товарів нерезиденту),
покладається на ЗАТ ТП "Вуглемаш" як сторону договору, яка набуває
права і стає зобов'язаною за зовнішньоекономічним договором
укладеним з третьою особою, у зв'язку з чим рішення суду першої
інстанції підлягає скасуванню.
Ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів вважає, що
такі висновки суду є помилковими.
02.04.2002 року між ВАТ "Точмаш" (комітент) та ЗАТ ТП
"Вуглемаш" (комісіонер) укладено договір комісії № 01/КМС-1279-1,
згідно якого ЗАТ ТП "Вуглемаш" (комісіонер) прийняв зобов'язання
за дорученням комітента, за його рахунок, від свого імені, на
винагороду здійснювати продаж продукції на експорт, яка є
власністю комітента.
Відповідно до п. 3.1 цього договору, продукція, яка
поставлена комісіонером, сума коштів, яка отримана комітентом за
продану продукцію є власністю комітента.
Відповідно до п. 4.1 комісійна винагорода сплачується
комісіонеру у триденний строк з моменту надання звіту.
На виконання даного договору позивачем були укладені
відповідні контракти.
Під час експлуатації гідравлічних стійок 11 СУГ, які були
поставлені за наведеними договорами, в шахтах вугільної корпорації
В'єтнам, було встановлено, що продукція має недоліки.
Між позивачем та ВАТ "Точмаш" було укладено додаткові угоди
до вищезазначеного договору комісії.
Від 03.07.2003 року, яким договір доповнено п. 2.3.6, згідно
якого ВАТ "Точмаш" зобов'язалось відшкодувати збитки та нести
витрати пов'язані з порушенням норм валютного законодавства
України, у тому числі за порушення строків повернення валютної
виручки.
Від 21.10.2003 року, яким п. 2.3.3 договору було викладено у
наступній редакції "У разі подання третьою особою (покупцем)
претензій до комісіонера з постачання неякісної або некомплектної
продукції з вини комітента, останній несе усі витрати по
задоволенню даної претензії, заміні неякісної продукції та
постачання частки продукції, що недостає". Також договір було
доповнено п. 5.4, згідно якого відповідальність за порушення
валютного законодавства (у тому числі за ненадходження у
встановлений строк валютного виторгу), та інші витрати, які
виникли з вини комітента несе комітент.
30.11.2003 року ВАТ "Точмаш" направило позивачу лист №
25/01-7728, у якому зазначено, що у зв'язку з постачанням ВАТ
"Точмаш" неякісної та некомплектної продукції, а також
несвоєчасним виконанням ВАТ "Точмаш" прийнятих на себе обов'язків
з усунення виявлених недоліків, компанія DAYTON FINANCE S.A.
відмовилась здійснювати оплату за договорами купівлі-продажу у
встановленими цими договорами строки, внаслідок чого були порушені
строки повернення валютного виторгу встановлені Законом України
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
. ВАТ "Точмаш" прийняло на себе обов'язки по сплаті
фінансових санкцій нарахованих відповідно до Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
протягом 2004 року. До листа доданий графік сплати пені.
З листами аналогічного змісту ВАТ "Точмаш" звернулося до ДПА
у Донецькій області (листи від 28.11.2003 р. № 25/01-7953, від
12.12.2003 р. № 25/01-8076).
ВАТ "Точмаш" подано до СДПI по роботі з ВПП у м. Донецьку
декларації про валютні цінності, доходи на майно, які належать
резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2004
року та станом на 01.04.2004 року, у яких у розділі III включена
зазначена заборгованість по контрактам укладеним позивачем з
третіми особами на виконання договору комісії. До даних декларації
були додані ВМД, згідно яких здійснювалось постачання продукції
компанії DAYTON FINANCE S.A. Експортером продукції у всіх ВМД
зазначених ВАТ "Точмаш".
Відповідно до ст. 398 ЦК Української РСР (який діяв на час
правовідносин між сторонами) майно, що надійшло до комісіонера від
комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є
власністю останнього.
Крім того, ст. 402 ЦК Української РСР передбачено, що
комісіонер повинен виконати всі обов'язки і здійснити всі права,
що випливають з угоди, укладеної ним з третьою особою.
Комісіонер не відповідає перед комітентом за виконання
третьою особою угоди, укладеної ним за рахунок комітента, крім
випадків, коли комісіонер приймає на себе поруку за виконання
третьою собою цієї угоди (делькредере).
В разі порушення третьою особою угоди, укладеної з ним
комісіонером, комісіонер зобов'язаний без зволікання повідомити
про це комітента, зібрати і забезпечити необхідні докази.
Комітент, повідомлений про порушення третьою особою угоди,
укладеної з ним комісіонером, вправі вимагати передачі йому вимог
комісіонера до цієї особи за зазначеною угодою.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного
висновку про те, що покладення відповідальності за порушення
строків розрахунків за договором комісії на комітента або
комісіонера залежить від умов контрактів як між резидентами
комітентом і комісіонером, так і між резидентом і нерезидентом, в
залежності від того, хто є власником продукції та коштів.
Отже, відповідальність за порушення строків розрахунків в
іноземній валюті по зазначеним договорам повинна покладатися на
ВАТ "Точмаш", яке було власником продукції, та є власником
виторгу, а також прийняло на себе обов'язки по врегулюванню
питань, що виникли при виконанні договорів купівлі-продажу
укладених позивачем на виконання договору комісії та які також
своєчасно не виконало.
Покладення зазначеної відповідальності на позивача спірними
повідомленнями-рішеннями не може вважатися таким, що грунтується
на законі, податкові повідомлення-рішення від 04.03.2004 року №
0001502240/2, від 19.05.2004 року № 0001502240/3 в частині
нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності у сумі 295 247 грн. 87 коп. та
податкове повідомлення-рішення ДПI від 10.09.2004 № 0001192240/0
про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності у сумі 20124 грн. 21 коп.
підлягають визнанню недійсними, позов в цій частині підлягає
задоволенню.
Враховуючи те, що за результатами адміністративного
оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001502240/0 від
10.12.2003 року, за яким позивачу була нарахована пеня за
порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності у сумі 302 241, 46 грн., розмір пені був зменшений,
внаслідок чого податковим органом були винесені податкові
повідомлення-рішення № 0001502240/2 від 04.03.2004 року та №
0001502240/3 від 19.05.2004 року про нарахування пені за порушення
строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та з
огляду на вимоги пп.. 6.4.3 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. №
2181, згідно яких податкове повідомлення-рішення № 0001502240/0
від 10.12.2003 року вважається відкликаним, провадження по справі
в цій частині підлягає припиненню, за відсутністю предмету спору.
Судові витрати по оплаті держмита та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають
віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ЗАТ "Технологічний парк "Вуглемаш"
задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29
вересня 2005 року скасувати та ухвалити нову, про часткове
задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства
"Технологічний парк "Вуглемаш" до Державної податкової інспекції у
Ворошиловському районі м. Донецька.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у
Ворошилівському районі м. Донецька:
№ 0001502240/2 від 04.03.2004 року та № 0001502240/3 від
19.05.2004 р. в частині нарахування пені за порушення строків
розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 295
247, 87 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПI у
Ворошиловському районі м. Донецька від 10.09.2004 р. №
0001192240/0 про нарахування пені за порушення строків розрахунків
у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 20 124, 24 грн.
В частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 0001502240/0 від 10.12.2003 р. про
нарахування пені за порушення термінів у сфері
зовнішньоекономічної діяльності в сумі 302 241, 46 грн. -
провадження у справі припинити.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Ворошиловському
районі м. Донецька на користь Закритого акціонерного товариства
"Технологічний парк "Вуглемаш" судові витрати у сумі 406 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Судді: Фадєєва Н.М.
Маринчак Н.Є.
Гордійчук М.П.
Юрченко В.В.
Гурін М.I.