ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            22.08.2006

     Колегія суддів  Вищого  адміністративного  суду   України   у
складі:  головуючого Фадєєвої Н.М.,  судді-доповідача Гуріна М.І.,
суддів Маринчак Н.Є.,  Гордійчук М.П., Юрченка В.В., розглянувши в
попередньому судовому засіданні касаційну скаргу гр.  Т на рішення
апеляційного суду Рівненської  області  від  20.05.2005  у  справі
N 2-207/05 за позовом гр. Т до управління Пенсійного фонду України
міста Кузнєцовська     про     стягнення     недоплати     пенсії,
В С Т А Н О В И Л А:

     Гр. Т  звернувся  до  суду з позовом до управління Пенсійного
фонду України міста Кузнєцовська про стягнення недоплати пенсії за
2004 рік у сумі 987 гривень 83 копійки.

     Рішенням Кузнєцовського міського суду Рівненської області від
04.02.2005 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

     Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 20.05.2005
рішення суду першої інстанції скасовано, в позові гр. Т відмовлено
за безпідставністю позовних вимог.

     Не погоджуючись  із  рішенням  суду  апеляційної   інстанції,
позивач  подав касаційну скаргу,  в якій просить скасувати рішення
апеляційного суду Рівненської області від  20.05.2005,  а  рішення
Кузнецовського  міського  суду  Рівненської області від 04.02.2005
залишити в силі,  мотивуючи свої вимоги тим, що судом не правильно
застосовані норми матеріального та процесуального права.

     Заслухавши суддю-доповідача,   розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги,  перевіривши матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає,  що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Судами попередніх  інстанцій  встановлено,  що  позивачу   як
інваліду  I-ї  групи від загального захворювання нараховувалась та
виплачувалась пенсія:  з січня 2004  року  по  травень  2004  року
нараховувалась та  виплачувалась  пенсія  в  розмірі  156  гривень
31 копійка,  в червні та липні 2004 року - 158 гривень 65 копійок,
у серпні 2004 року - 190 гривень 84 копійки, а починаючи з вересня
2004 року - 284 гривні 69 копійок.

     Відповідно до Закону України "Про  затвердження  прожиткового
мінімуму  на  2004  рік" ( 1704-15 ) (1704-15)
         прожитковий мінімум для осіб,
які втратили працездатність становить 284 гривні 69 копійок.

     Згідно постанови Кабінету Міністрів  України  від  18.09.2004
N 1215   ( 1215-2004-п   ) (1215-2004-п)
           "Про  підвищення  рівня  пенсійного
забезпечення" у разі,  коли місячний розмір  пенсійних  виплат  (з
урахуванням   надбавок,  підвищень,  додаткових  пенсій,  цільової
грошової допомоги та пенсій за особливі  заслуги  перед  Україною,
сум   індексації   та   інших   доплат   до  пенсії,  встановлених
законодавством),  крім соціальних  пенсій  за  віком,  не  досягає
прожиткового  мінімуму,  встановленого  на 2004 рік для осіб,  які
втратили працездатність,  таким особам надається щомісячна адресна
допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає до зазначеного
прожиткового мінімуму.

     Судова колегія  прийшла  до   висновку,   що   підстави   для
скасування  рішення  та  призначення справи до розгляду в судовому
засіданні відсутні,  а тому відхиляє касаційну  скаргу  і  залишає
судове рішення без змін при попередньому розгляді справи.

     Керуючись ст.  ст.  212,  215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія
суддів У Х В А Л И Л А:

     Касаційну скаргу гр. Т відхилити, а рішення апеляційного суду
Рівненської області від 20.05.2005 залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.