ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
22.08.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого Фадєєвої Н.М., судді-доповідача Гуріна М.І.,
суддів Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Юрченка В.В., розглянувши в
попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненського
обласного військового комісаріату на рішення апеляційного суду
Рівненської області від 17.03.2004 у справі N 2-435/03 за позовом
гр. С до Рівненського обласного військового комісаріату про
стягнення грошової компенсації замість речового майна,
В С Т А Н О В И Л А:
Гр. С звернувся до суду з позовом до Рівненського ОВК про
стягнення грошової компенсації замість речового майна в сумі
2060 гривень, коефіцієнту індексації від цієї суми - 1250 гривень,
моральну шкоду в сумі 1800 гривень, витрати на проїзд до міста
Рівного в зв'язку з розглядом цивільної справи в сумі 143 гривні
та витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 220 гривень.
Рішенням Рівненського міського суду від 19.11.2003 позов
гр. С задоволено в частині стягнення грошової компенсації за
невикористане речове майно та витрати на допомогу адвоката. В
решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 17.03.2004
рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу в позові
про стягнення моральної шкоди скасовано і ухвалено стягнути з
Рівненського ОВК на користь позивача 1025 гривень морального
відшкодування. В решті рішення суду першої інстанції залишено без
змін.
Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду Рівненської
області від 17.03.2004 в частині стягнення моральної шкоди,
відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати
рішення апеляційного суду Рівненської області від 17.03.2004, а
рішення Рівненського міського суду від 19.11.2003 залишити в силі,
мотивуючи свої вимоги тим, що судом апеляційної інстанції не
правильно застосовані норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що гр. С проходив
військову службу і в 1998 році був звільнений в запас. Згідно
довідки N 44 від 19.04.99 мав право на отримання грошової
компенсації замість належного до видачі речового майна в сумі
2060 гривень 97 копійок, але відповідач відмовив йому в цьому.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий
захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) (2011-12)
військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове
забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за
бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної
шкоди судом апеляційної інстанції мотивовано тим, що невидача
відповідачем речового майна і невиплата протягом п'яти років його
вартості позивачу, порушила його права і примусила його терпіти
моральні страждання.
Судова колегія прийшла до висновку, що підстави для
скасування рішення та призначення справи до розгляду в судовому
засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає
судове рішення без змін при попередньому розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 212, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Рівненського обласного військового
комісаріату відхилити, а рішення апеляційного суду Рівненської
області від 17.03.2004 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.