Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі : 

головуючого  -  судді Фадєєвої Н.М.,

суддів   - Гордійчук М.П., Кравченко О.А., Харченка В.В., Чалого С.Я.  

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Долинської районної ради Iвано-Франківської області на рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 18 березня 2005 року у справі за позовом Долинської міської ради Iвано-Франківської області до Долинської районної ради Iвано-Франківської області про визнання частково недійсним рішення Долинської районної ради Iвано-Франківської області  № 220-11/2003 від 17.12.2003 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2004 року Долинська міська рада Iвано-Франківської області звернулася до суду з позовом про визнання недійсним п. 6 рішення Долинської районної ради Iвано-Франківської області № 220-11/2003 від 17.12.2003 року, оскільки воно порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Долини.

Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від  18 березня 2005 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі ставиться питання про скасування  зазначеного судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи, спірним пунктом рішення Долинської районної ради Iвано-Франківської області № 220-11/2003 від 17.12.2003 року з бюджету позивача до бюджету відповідача передано 2802 тисячі гривень.

Судами правомірно задоволено позов Долинської міської ради Iвано-Франківської області, оскільки повноваження районних рад щодо затвердження районних бюджетів закріплені ч. 2 ст. 143 Конституції України (254к/96-ВР) , ч. 2 ст. 61, ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .

Положеннями ст. 101 Бюджетного кодексу України (2542-14) регулюється розподіл дотацій вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення з бюджету України.

П. п. 3, 4 ст. 92 Бюджетного кодексу України (2542-14) передбачено право міських рад передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень районній раді з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферу.

З матеріалів справи не вбачається, що сторони по справі погодили передачу коштів з одного бюджету до іншого, крім того відповідач не довів це в судовому засіданні: не надав суду відповідного спільного рішення рад чи укладеного договору, а тому суд прийшов до вірного висновку про задоволення позову на підставі ст. 93 Бюджетного кодексу України (2542-14) .

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними.

Касаційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки господарського суду. Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Долинської районної ради Iвано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 18 березня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.