ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - судді Нечитайла О.М.
суддів: Шипуліної Т.М., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,
Сергейчука О.А.,
при секретарі Бойченко Ю.П.
за участю представників: від позивача - Шевчук С.М., від
відповідача -Бухти Н.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Відкритого акціонерного товариства "Рівне-Борошно"та Рівненської
об'єднаної державної податкової інспекції на рішення
Господарського суду Рівненської області від 21 липня 2005 року та
ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня
2005 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Рівне-Борошно" до Рівненської об'єднаної державної податкової
інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які
з'явилися в судове засідання перевіривши доводи касаційних скарг
щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також
правової оцінки обставин у справі, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21 липня
2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного
господарського суду від 26 жовтня 2005 року, позовні вимог ВАТ
"Рівне-Борошно" про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Рівненської ОДПI № 0000502342/3 від
29.03.2004р. на суму 52120 грн., з якої 19500 грн.- основний
платіж та 32620 грн. - фінансові санкції, задоволені в частині
визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість
у сумі 19500 грн. та штрафних санкцій у сумі 9750 грн, в решті
вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач 18
листопада 2005 року, а відповідач 24 листопада 2005 року подали
касаційні скарги до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 01 грудня
2005 року та 5 грудня 2005 року касаційні скарги були прийняті до
провадження суду, по ним відкриті касаційні провадження, в
подальшому провадження були об'єднані судом в одне.
В касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство
"Рівне-Борошно"просить скасувати судові рішення та постановити
нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В касаційній скарзі Рівненської об'єднаної державної
податкової інспекції просить скасувати судові рішення та
постановити нове, яким позивачу відмовити в задоволенні вимог в
повному обсязі.
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, в
рішення -скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду
першої інстанції в частині відмови в позові про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення щодо нарахування
штрафних санкцій в сумі 22870 грн. з огляду на наступне.
Задовольняючи вимоги позивача в частині щодо визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення про визначення
податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі
19500 грн. та штрафних санкцій у сумі 9750 грн, суд встановив,
що Відкрите акціонерне товариство "Рівне-Борошно" обгрунтовано
віднесло до податкового кредиту по даті здійснення першої події
сум сплаченого ПДВ по операціях з придбання пшениці, обладнання,
проектних робіт у постачальників - ТОВ "Стубла", агрофірми
"Волинь" та ПП "Елеватормельекспорт".
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій правильно
виходили з положень п.п.7.4.1.,7.4.5 п. 7.4 та 7.5.1 п.7.5 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
матеріалів справи.
Так, підставою прийняття податкового повідомлення-рішення
№0000502342/2 від 10.12.2004 року, яким позивачу визначено суму
податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 52120
грн., в тому числі 19500 грн - основний платіж та 32620,00 грн. -
штрафні санкції, є зафіксований в акті перевірки №70/23/31435947
від 31.08.04 р., на дімку відповідача, факт порушення Відкритим
акціонерним товариством "Рівне-Борошно" вимог п.п.7.4.1 п.7.4
ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме включення останнім до складу податкового
кредиту за червень 2003 року 5333 грн., за грудень 2003
року -58833 грн., за січень 2004 року -8334 грн. витрати на
підставі податкових накладних № 36 від 30.06.03., виданої ТзОВ
"Стубла"; податкової накладної № 38 від 23.12.03, виданої ПСП
агрофірмою "Волинь", з яких вбачається, що позивачем придбавається
пшениця; податкової накладної №3 від 27.01.04, з якої вбачається,
що позивачем придбаваються проектні роботи по реконструкції
елеватора по факту попередньої оплати товарів при відсутності
факту поставки товарів.
В той же час, відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий
кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв"язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначено дату виникнення права
платника податку на податковий кредит - дату здійснення першої з
події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів(робіт, послуг), дата виписки відповідного
рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням
кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата
отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання
платником податку товарів (робіт, послуг).
За таких обставин, висновок судів в цій частині відповідає
фактичним обставинам та вимогам закону.
Разом з тим, відмовляючи в задоволенні вимог про визнання
недійсним податкового повідомлення -рішення про визначення
позивачу штрафних санкцій на суму 22870 грн. по операціях, як
зазначено судами, з придбання пшениці, обладнання у
постачальників -ЗАТ "Транс-Кор", ТОВ "Хлібодар", ТОВ СГП
"Прогрес" та ВАТ "Хорольський механічний завод", суди виходили з
положень п.п.4.2.3. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до яких
обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене
контролюючим органом у випадках, визначених п.п. 4.2.2. цього
пункту покладається на платника податків, за винятком випадків,
передбачених п.4.3 цієї статті. Таких доказів, на думку суду,
позивачем надано не було.
Iз зазначеною мотивацією судів в повній мірі погодися не
можна, оскільки вони зроблені в зв'язку з неправильним
застосуванням норм процесуального права, і зокрема, ч.2 ст.71 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, відповідно до якої, в адміністративних
справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта
владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо
він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи, що судами при розгляді вимог щодо правильності
нарахування штрафних санкцій у сумі 22870 грн., було допущено
порушення процесуального права, яке могло привести до
неправильного вирішення справи і воно не може бути усунуто судом
касаційної інстанції, рішення в цій частині підлягає скасуванню,
а справа - направленню в цій частині на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Керуючись ст.ст.210, 220,221,224, 227, 231 та ч.5 ст.254 КАС
України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Рівне-Борошно" - задовольнити частково.
Касаційну скаргу Рівненської об'єднаної державної податкової
інспекції - задовольнити часткового.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 21 липня
2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду
від 26 жовтня 2005 року - скасувати в частині відмови в
задоволенні вимог про визнання недійсним податкового
повідомлення -рішення № 0000502342/3 від 29.03.05 р. щодо
нарахування штрафних санкцій в сумі 22870 грн. і справув цій
частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в
решті рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: _______________________Нечитайло О.М.
Суддя-доповідач: _____________________ Шипуліна Т.М.
Судді: ______________________Маринчак Н.Є.
____________________ Костенко М.I.
_______________________ Сергейчук О.А.