Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.I.

при секретарі: Iльченко О.М.

за участю представників:

позивача: Биструшкіна В.Ю.

відповідача: Патерило С.Я., Жаворонкова С.М., Логойди Т.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р.

у справі №17/263

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС"

до ДПI у Жовтневому районі м.Дніпропетровська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2004 року ТОВ "Барс" звернулось до суду з позовом до ДПI у Жовтневому районі м.Дніпроптеровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002692304/0 від 08.11.2004 р. яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток і штрафні санкції в сумі 6296016,08 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ним повернута частка статутного фонду учаснику товариства - компанії Експресс Таймс Лімітед, Республіка Маврикій. Висновки ДПI про використання з 08.09.2003 р. грошових коштів нерезидента в сумі 14990514,47 грн. в господарській діяльності в якості поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповернутою на кінець звітного періоду, внаслідок чого занижено оподатковуваний прибуток у IУ кварталі 2003 р. не відповідають дійсності.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2005 р., позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно ст.54 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) при наявності у позивача, на момент виходу (08.09.2003 р.) компанії Експресс Таймс Лімітед з учасників товариства, майна на суму 19137,09 грн., підстав для виплати грошових коштів у розмірі 14971377,38 грн. як вартості частини майна товариств, пропорційної її частці в статутному фонді, не було.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Барс", у якій ставиться питання про скасування судового рішення апеляційної інстанції, та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Скарга мотивована тим, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Внесок у статутний фонд підприємства відповідно до чинного законодавства України не передбачає строк його повернення та укладання відповідного договору. Згідно ст.12, 13 закону України "Про господарські товариства" (1576-12) вклади засновників та учасників товариства є власністю такого товариства, ст.56 цього Закону передбачає, що рішення товариств про зменшення його статутного фонду набирає чинності не раніше ніж через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку. Державна реєстрація змін здійсненна 20.11.2003 р., а строк повернення частки статутного фонду засновнику при зменшенні розміру статутного фонду чинним законодавством не визначено.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу не подав, його представники у судовому засіданні касаційної інстанцій, просили в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у справі, відповідачем проведена комплексна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за результатами якої складено акт №148/23-4/30853040 від 04.11.2004 р.

На підставі акту перевірку прийнято оспорюване повідомлення-рішення №0002692304/0 від 08.11.2004 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток із штрафними санкціями в розмірі 6296016,08 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно змін та доповнень №1 від 22.11.2001 р. до статуту позивача, зареєстрованого Виконкомом Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська за №01052459Ю0021793 до складу засновників ввійшов нерезидент - компанія Експресс Таймс Лімітед (Республіка Маврикій), частка статутного фонду якого склала -99,94%. Свою частку у розмірі 2843500,00 дол.США (15000031,20 грн.) нерезидент перерахував на розрахунковий рахунок підприємства платіжним дорученням від 12.12.2001 р. у повному обсязі. Отриману інвестицію ТОВ "Барс" в той же день перерахувало КБ "Приватбанк" на виконання угоди поруки від 26.07.2001 р. №2608-П, якою передбачено, що у випадку неповернення кредиту отриманого ВАТ "Балцем" від КБ "Приватбанк" по кредитній угоді від 03.05.2001 р. №73-980, поручитель (ТОВ "Барс") погашає кредит у розмірі 14081438,67 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 937328,33 грн. Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2003 р. ВАТ "Бальцем" визнано банкрутом, кредиторська заборгованість перед позивачем в розмірі 15019367,00 грн. списана в повному обсязі відповідно до п.3 мирової угоди.

08.09.2003 р. відповідно до змін та доповнень до Статуту №2, зареєстрованих Виконкомом Жовтневої районної ради м.Дніпропетровська, зменшено розмір статутного фонду позивача за рахунок виведення частки нерезидента у розмірі 14990514,47 грн., які фактично повернуті платіжним дорученням від 31.03.2004 р. у розмірі 2841715 дол.США.

Таке повернення частки статутного фонду засновнику відповідачем визнано неправомірним та тлумачено як отримання та повернення поворотної фінансової допомоги, у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток підприємства в сумі 4497154,34 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 1798861,74 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) валовий дохід включає доходи у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платником цього податку.

У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Барс" кошти, отримані від засновника-нерезидента Компанії Експресс Таймс Лімітед та перераховані останній, повинен був відобразити в IУ кварталі 2003 р. в складі валового доходу, тим самим надавши їм статусу поворотної фінансової допомоги, та, відповідно, сплатити податок н а прибуток.

З такими висновками суду апеляційної інстанції судова колегія не може погодитись виходячи з наступного.

При існуванні у сторін поворотної фінансової допомоги обов'язковою умовою є наявність письмово оформленого договору, в якому відображена сума фінансової допомоги, а також термін її повернення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (93/96-ВР) іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Згідно ст. 3 цього Закону іноземні інвестиції можуть здійснюватися у формі часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств та інші.

Відповідно до пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу.

Ст.11 цього ж Закону передбачено, що у разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його статутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Як встановлено у справі, рішення про зменшення розміру статутного фонду та повернення частини вкладу засновнику прийнято позивачем 08.09.2003 р. та зареєстроване виконкомом Жовтневої районної Ради м.Дніпропетровська 20.11.2003 р.

Крім того, приймаючи рішення про заниження ТОВ "Барс" оподатковуваного прибутку у IУ кварталі 2003 р. на суму 14990514,47 грн. та визнаючи цю суму поворотною фінансовою допомогою, відповідач у судовому засіданні не заперечував проти того, що дана сума була внесена до статутного фонду ТОВ "Барс" як частина нерезидента в статутному фонді позивача у зв'язку з його збільшенням.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, дійшов вірного висновку, що позивачем повернення коштів засновнику згідно платіжного доручення від 31.03.2004 р. у розмірі 2841715 дол.США здійснено у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дійшов помилкового висновку, що рішенням загальних зборів позивача від 29.10.2003 р. про проведення виплати до 31.12.2004 р. компанії Експресс Таймс Лімітед грошових коштів у розмірі 14971377,38 грн. надано цим коштам статус поворотної фінансової допомоги, яка відповідно до пп.4.1.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) мала бути включена до валового доходу у 4 кварталі 2003 р.

Безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на ст.54 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , яка регулює порядок виходу учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, а не зменшення розміру статутного фонду позивача

За таких обставин, судова колегія вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанцій - скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Барс" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. скасувати.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2005 р. залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.