Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів:  Бутенка В.I.,

Сороки М.О. (доповідача),

Гончар Л.Я.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) до Державної податкової інспекції у Білопільському районі (далі - ДПI) та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА)  про відмову від ідентифікаційного коду,

встановила:

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на неправомірні дії ДПI та ДПА. Свої вимоги мотивувала тим, що вона звернулась із заявою до ДПI, у якій зазначала, що згідно своїх релігійних переконань і на підставі ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) відмовляється від присвоєного їй проти волі ідентифікаційного номера та просила ліквідувати цей номер і залишити за нею  раніше встановлену форму обліку платників податків та обов'язкових платежів, але в задоволенні її заяви було відмовлено. Вважаючи зазначені дії суб'єкта оскарження незаконними, такими, що порушують її конституційні права, просила задовольнити скаргу.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 7 червня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28 липня 2004 року позов задоволено. Зобов'язано ДПА анулювати виданий ОСОБА_1  ідентифікаційний номер. Зобов'язано ДПI здійснити на одній із сторінок паспорту ОСОБА_1, які визначені для особливих відміток, запис про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та посвідчити цей запис підписом керівника ДПI та гербовою печаткою.

У касаційній скарзі ДПI, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

ухвалила:

Касаційні скаргу Державної податкової інспекції у Білопільському районі залишити без задоволення, а рішення Білопільського районного суду Сумської області від 7 червня 2004 року і ухвалу апеляційного суду Сумської області від 28 липня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і оскарженню не підлягає.

Судді: