ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
02.08.2006 Справа N 27/35
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Нечитайла О.М. (доповідач), суддів Конюшка К.В.,
Пилипчук Н.Г., Ланченко Л.В., Степашка О.І, секретар судового
засідання Буряк І.В., розглянувши у попередньому судовому
засіданні касаційну скаргу Марганецької об'єднаної державної
податкової інспекції на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 04.07.2005 та ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 14.04.2005 по справі N 27/35 за
позовом відкритого акціонерного товариства "Марганецький
гірничо-збагачувальний комбінат" до Відділення державного
казначейства у м. Марганець Марганецької об'єднаної державної
податкової інспекції про стягнення процентів по бюджетній
заборгованості В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
14.04.2005 задоволено заяву ВАТ "Марганецький
гірничо-збагачувальний комбінат", змінено порядок виконання
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
25.03.2003 - 31.03.2003 по справі N 27/35 та продовжено строк для
пред'явлення наказу до виконання до трьох років.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 04.07.2005 ухвала господарського суду Дніпропетровської
області від 14.04.2005 залишена без змін.
Не погоджуючись з даними судовими рішеннями Марганецька
об'єднана державна податкова інспекція звернулася із касаційною
скаргою, в якій просить їх скасувати, а заяву ВАТ "Марганецький
гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення,
оскільки вважає, що судами першої та апеляційної інстанції було
порушено норми чинного законодавства, а саме: ст. ст. 116, 118
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку, передбаченим
ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права,
колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на
наступне.
25.03.2003 - 31.03.2003 господарським судом Дніпропетровської
області було прийнято рішення у справі N 27/35 про стягнення з
Державного бюджету України на користь ВАТ "Марганецький
гірничо-збагачувальний комбінат" суми бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість за січень 2001 року у розмірі
355295,76 грн. та процентів, нарахованих на бюджетну
заборгованість у розмірі 2073579,06 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 02.06.2003 та постановою Вищого господарського суду
України від 02.10.2003 зазначене рішення господарського суду
залишено без змін.
На виконання рішення від 25.03.2003 - 31.03.2003
господарським судом Дніпропетровської області був виданий наказ
від 16.06.2003 зі строком пред'явлення до виконання до 16.09.2003.
Як свідчать матеріали справи зазначений наказ виконаний не був.
24.02.2005 ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"
звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з
заявою про продовження строку для пред'явлення наказу до виконання
до трьох років. В ході судового розгляду справи позивач доповнив
свої вимоги та просив суд змінити порядок виконання рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2003 -
31.03.2003 у справі N 27/35, зазначивши нові реквізити
розрахункового рахунку, з якого підлягають стягненню відсотки,
нараховані на суму бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за січень 2001 року у розмірі 2073579,06 грн. (рахунок
N 31112030500028, відділення Державного казначейства України в
м. Марганець в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012,
ЗКПО 24230979).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
14.04.2005 заяву ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний
комбінат" задоволено.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про
державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" від
10.07.2003 N 1095-IV ( 1095-15 ) (1095-15)
було встановлено трьохрічний
строк для пред'явлення до виконання виконавчих документів.
Враховуючи те, що строк пред'явлення наказу до виконання у
даній справі був встановлений до 16.09.2003, а зміни до Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
були внесені до
закінчення строку дії наказу, колегія вважає обґрунтованим
висновок судів попередніх інстанції щодо задоволення вимог
позивача та продовження строку для пред'явлення наказу до
виконання до 16.06.2006.
Відносно доводів скаржника, викладених в касаційній скарзі,
що зміна реквізитів розрахункового рахунку, з якого підлягають
стягненню грошові кошти не є підставою для зміни порядку виконання
рішення, то колегія з ними не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
при наявності обставин, що ускладнюють
виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони,
державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або
за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий
документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може
відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови,
змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно абз. 2 пп. 3.2 п. 3 Порядку взаємодії між органами
державної податкової служби України та Державного казначейства
України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо
безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються
надходження Державного бюджету України з податку на додану
вартість (затверджений наказом Держказначейства України та
Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 N 82/245
( z0645-04 ) (z0645-04)
, кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету
підлягають перерахуванню на рахунок платника податків, указаний у
виконавчому документі (наказі суду). Отже, дійсно фактична зміна
реквізитів бюджетного рахунку може ускладнити виконання рішення
або взагалі зробити його неможливим, всупереч вимогам ст. 115 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зважаючи на це, судова колегія Вищого адміністративного суду
України не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги
та скасування рішень судів попередніх інстанцій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Марганецької об'єднаної державної
податкової інспекції на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 04.07.2005 та ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 14.04.2005 по справі N 27/35
відхилити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 04.07.2005 та ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 14.04.2005 по справі N 27/35
залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.