Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі : 

головуючого  -  судді Фадєєвої Н.М.,

суддів  - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я. 

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька на рішення господарського суду Донецької області від 11 липня 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі  м. Донецька про визнання недійсними першої та другої податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2005 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про визнання недійсними податкових вимог від 14.01.2004 року, мотивуючи свої вимоги тим, що в діяльності її підприємства відсутні порушення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 11 липня 2005 року, яким позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, відповідач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі Державна податкова інспекція ставить питання про скасування судових рішень по справі та винесення нового рішення, яким просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судами, вбачається з матеріалів справи, під час перевірки податковою було встановлено порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг" (265/95-ВР) та ст.ст. 15, 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (481/95-ВР) , на підставі чого направлено на адресу похзивачу першу та другу податкову вимоги.

При розгляді справи судами вірно задоволено позов, оскільки згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачено направлення податкової вимоги у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлений строк. Податкові повідомлення-рішення не можуть розповсюджуватися на санкції, які виникли не за порушення податкового законодавства.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними.

Касаційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки судів першої та апеляційної інстанції. Рішення судів постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, викладені достатньо повно, з посиланням на норми законів та досліджені по справі докази.

Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 11 липня 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року  - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.