Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

суддів - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я.,

при секретарі Деревенському I.I.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Приватного підприємства "Шаула" на рішення господарського суду Запорізької області від 06 травня 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16 червня 2005 року у справі за позовом Приватного підприємства "Шаула" до управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2005 року Приватне підприємство "Шаула" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що вони, як платник єдиного податку звільняються від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06 травня 2005 року, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16 червня 2005 року, у задоволенні позову Приватному підприємству "Шаула" відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, позивач звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі ставиться питання про скасування постановлених по справі судових рішень та винесення нового про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, сторонами не оспорюється, позивач є платником єдиного податку.

Частиною 1 статті 14 спеціального Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) № 1058-1У від 9 липня 2003 року (набув законної сили з 1 січня 2004 року) передбачено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, у тому числі і єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно ст. 1, 14, 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) від 26 червня 1997 року, Iнструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, роботодавці (в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування), зобов'язані сплачувати внески у розмірі 32 % від їх фонду оплати праці.

Оскільки Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року не має пріоритету перед Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , то повинен застосовуватись лише в частині, що не суперечить цьому закону. Така позиція суду грунтується на приписах статті 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , якою передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, інші Закони України та нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі вищевикладеного, суди правильно прийшли до висновку про відмову в задоволенні позову.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними.

Касаційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки судів першої та апеляційної інстанції. Рішення судів постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, викладені достатньо повно, з посиланням на досліджені по справі докази та норми законів, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Шаула" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 06 травня 2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16 червня 2005 року по даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Судді: