Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.I., Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2005 року у справі позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області (далі - УПФ в Мостиському районі), третя особа - ВАТ "Шкіряне підприємство "Світанок" про визнання права на пільгову пенсію, -

встановила:

В квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що працював на ВАТ "ШП "Світанок" з 25.10.1971 р. IНФОРМАЦIЯ_1, а 01.04.1973 р. був переведений на IНФОРМАЦIЯ_2. На вказаній посаді пропрацював 17 років 6 місяців і 28 днів, а в серпні 1991 року звільнився з роботи. Вважав, що має право на одержання пільгової пенсії у зв'язку з шкідливими умовами праці, однак відповідач у призначенні такої відмовив. Просив суд постановити рішення, яким зобов'язати управління пенсійного фонду призначити йому пільгову пенсію з урахуванням стажу роботи з 1 квітня 1973 року по 2 серпня 1991 року.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 27 липня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю та зобов'язано відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи з 05.05.1974 р. по 29.07.1991 р.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2005 року задоволено апеляційну скаргу УПФ в Мостиському районі та скасовано рішення суду першої інстанції. Постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення Мостиського районного суду від 27 липня 2005 року.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України (2747-15) , підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, колегія суддів апеляційного суду вірно виходила з того, що умови призначення пенсій особам, які працювали до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, визначені ст. 100 цього Закону. При цьому застосуванню підлягає постанова Ради Міністрів СРСР №1173 (v1173400-56) від 22.08.1956 р. "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах".

Відповідно до списку №2 Розділу ХХХII вказаної постанови, правом на пільгову пенсію користуються робітники по зливу кислот, лугів та антисептиків.

Зважаючи на те, що відповідно до записів у трудовій книжці професія ОСОБА_1 у період 1971-1991 років під час роботи на Львівському виробничому шкіряному об'єднанні "Світанок" зазначена, як водій IНФОРМАЦIЯ_1, а згідно акту зустрічної перевірки пільгової роботи від 27.10.2004 р. не підтверджена робота ОСОБА_1 в якості IНФОРМАЦIЯ_2, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що позивач не виконував роботу IНФОРМАЦIЯ_1 повний робочий день, оскільки до його машини-сміттєвоза був прикріплений вантажник, суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення районного суду.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для його обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.