Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого - судді Бутенка В.I.,

суддів : Гончар Л.Я.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

Сороки М.О.,

при секретарі Якименко О.М.,

за участю представника ДПА у Кіровоградській області Данільченка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства "Гарант-проект" про визнання установчих документів недійсними, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2003 року ДПА у Кіровоградській області звернулась до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх вимог податкова адміністрація зазначала, що 01.03.2002 року засновник ПП "Гарант-проект" ОСОБА_2 відмовився від підприємства на користь ОСОБА_1 Відповідні зміни стосовно засновника і місця знаходження підприємства були зареєстровані Реєстраційною палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради 25 березня 2002 року.

При цьому позивач вказував на те, що новий засновник підприємства не мав на меті займатися підприємницькою діяльністю, до того ж, з часу перереєстрації ПП "Гарант-проект" здійснило ряд операцій, які відносились, на думку податкової адміністрації, до категорії "сумнівних". Посилаючись на те, що під час перереєстрації змін до установчих документів відповідача було допущено порушення вимог ст.ст. 1, 8 Закону України "Про підприємництво" (698-12) та ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) , позивач просив визнати недійсними установчі документи ПП "Гарант-проект" з моменту перереєстрації відповідних змін.

Справа слухалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 червня 2005 року в задоволенні позову ДПА у Кіровоградській області відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2005 року рішення районного суду залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ДПА у Кіровоградській області подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

При цьому в скарзі вказується на порушення судами норм процесуального права, зокрема позивач зазначає, що суди не виконали вимоги ЦПК України (в редакції 1963 (1501-06) р.) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, і апеляційний суд погодився з тим, що Приватне підприємство "Гарант-проект" було зареєстровано реєстраційною Палатою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради - 9 квітня 2001 року. Згідно Статуту засновником підприємства був ОСОБА_2 (а.с.7-15).

01 березня 2002 року ОСОБА_2 нотаріально посвідченою заявою відмовився від ПП "Гарант-проект" на користь ОСОБА_1 (а.с.16).

На підставі даної заяви 25 березня 2002 року зареєстровано зміни до Статуту підприємства щодо його засновника та місцезнаходження підприємства, в подальшому 28 березня 2003 року ОСОБА_1 нотаріально посвідченою заявою передав належні йому права власника на ПП - ОСОБА_3 і 05 жовтня 2004 року проведено Державну реєстрацію змін до установчих документів (а.с.87,94-96).

Як було правильно зазначено судами, на момент пред'явлення позову були чинними Закон "Про підприємства в Україні" (887-12) та Закон "Про підприємництво" (698-12) .

Статтями 1, 6, 9 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) передбачено, що підприємство є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку; підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації і підприємство діє на підставі статуту, який затверджується власником (власниками) майна.

Державна реєстрація підприємств здійснювалась також відповідно до Закону України "Про підприємництво" (698-12) .

Порядок державної реєстрації підприємств незалежно від їх організаційних форм і форм власності визначався Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740 (740-98-п) , що втратила чинність 26.11.03 р. на підставі постанови КМУ №1821.

Скасування державної реєстрації відбувалось на підставі рішення суду в разі визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів (відповідно до Закону України "Про підприємництво" (698-12) ).

Згідно ч.12 ст.8 Закону України "Про підприємництво" (698-12) , перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації, пунктом 20 вищевказаного Положення передбачено, що перереєстрації підлягає лише зміна назви, організаційно-правової форми або форми власності суб'єктів підприємництва.

Як видно з матеріалів справи, судами зроблений обгрунтований висновок про те, що ні назва підприємства, ні його організаційно-правова форма або форма власності з часу його реєстрації не змінювалась, а отже були відсутні і підстави для перереєстрації підприємства. Фактично вносились зміни до Статуту щодо нового власника та місцезнаходження підприємства, які не потребували його перереєстрації.

Також судами правильно зазначено, що позивачем не надано підтвердження доводам про відсутність у ОСОБА_1 наміру займатись підприємницькою діяльністю та одержати за перереєстрацію підприємства винагороду.

Не міститься в матеріалах справи і документів, що підтверджували б, що перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності ПП "Гарант-проект" здійснена з порушенням вимог закону.

За таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій зроблений обгрунтований висновок щодо відсутності підстав для задоволення позову ДПА у Кіровоградській області.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами повно і всебічно встановлені дійсні обставини справи і у відповідності із вимогами норм матеріального та процесуального права вирішено даний спір.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатись без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

С у д д і :