ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
29.06.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого: Бутенка В.І., суддів: Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О., Панченка О.І., Сороки М.О., при секретарі Липі В.О.,
за участю представника позивача гр. М, представника відповідача
гр. Р, представника приватного підприємця гр. Л - гр. С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з
обмеженою відповідальністю "Гермес" на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 18.01.2006 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" до Сумської
міської ради та управління комунального майна і приватизації
Сумської міської ради про спонукання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Гермес" звернулося з позовом до Сумської міської ради і до
управління комунального майна та приватизації Сумської міської
ради з позовом про спонукання укласти договір оренди нежитлового
приміщення, розташованого за адресою ___________.
Постановою господарського суду Сумської області від
23.09.2005 позовні вимоги позивача задоволені, суд вирішив:
спонукати управління комунального майна та приватизації Сумської
міської ради укласти з ТОВ "Гермес" договір оренди нежитлового
приміщення, розташованого за адресою: ________________, в строк до
10.10.2005; вважати договір оренди нежитлового приміщення,
розташованого за адресою:_____________, укладеним між управління
комунального майна та приватизації Сумської міської ради та
ТОВ "Гермес" з дня набрання чинності зазначеної вище постанови
суду та зобов'язати управління комунального майна та приватизації
Сумської міської ради передати ТОВ "Гермес" ключі від нежитлового
приміщення, розташованого за адресою: _________________.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
18 січня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції
скасовано і постановлено нове, яким в задоволенні позову
відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою
відповідальністю "Гермес" з посиланням на порушення судами норм
матеріального права просило скасувати постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 18.01.2006, а постанову
господарського суду Сумської області від 23.09.2005 залишити без
змін.
Приватний підприємець гр. Л у своїх запереченнях на касаційну
скаргу вважає постанову суду апеляційної інстанції такою, що
відповідає Закону та фактичним обставинам справи. Просить її
залишити без змін. При касаційному розгляді представник гр. Л
відмовився від раніше заявлених вимог про скасування постанови
суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді Вищого
адміністративного суду України, перевіривши і обговоривши доводи
касаційної скарги, заперечень до неї, вислухавши пояснення
представників сторін, які з'явилися в судове засідання вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
фізичні та юридичні особи, які
бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору
оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається
Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві,
зазначеному у статті 5 цього Закону.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач надавав заяву
управлінню комунального майна і приватизації Сумської міської ради
щодо укладення договору оренди нежитлового приміщення,
розташованого за адресою: _________________.
Отже, позивачем не було дотримано вимог статті 9 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
щодо порядку укладення договору оренди.
Крім того, згідно чинного законодавства укладенню договору
повинно було передувати проведення експертної оцінки об'єкта
оренди. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду
докази щодо проведення експертної оцінки нежитлового приміщення,
розташованого за адресою: _______________.
Посилання позивача як під час розгляду справи, так і в
касаційній скарзі на розпорядження міського голови м. Суми від
02.08.2004 N 614-Р "Про передачу в оренду нежитлових приміщень", а
саме на пункт 1.16.1 є необґрунтованим, оскільки вказане
розпорядження не може замінити всі інші документи, необхідні для
укладення договору оренди, і це розпорядження не може змінити
порядку укладення договору оренди, встановленого статтею 9 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Матеріалами справи встановлено, що подальшим розпорядженням
Сумського міського голови від 23.12.2005 N 1020-Р "Про скасування
п. 1.16.1 розпорядження від 02.08.2004 N 614-Р" скасовано
п. 1.16.1 розпорядження від 02.08.2004 N 614-Р "Про передачу в
оренду нежитлових приміщень", а саме пункт, яким було вирішено
передати в оренду строком на п'ять років нежитлове приміщення,
розташоване за адресою:______________, площею 1057,5 кв.м -
ТОВ "Гермес" для здійснення торгівлі непродовольчими товарами, а
також зобов'язано управління комунального майна та приватизації
Сумської міської ради розірвати укладений з ТОВ "Гермес" договір
оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою:
______________, площею 1057,5 кв.м.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
встановлені істотні умови договору
оренди. Серед істотних умов, встановлених законом, є: об'єкт
оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), однак
в договорі, наданому позивачем та який суд першої інстанції
вирішив вважати укладеним, не визначена вартість майна, яке має
бути передано в оренду, оскільки експертна оцінка об'єкта так і не
була проведена. Істотною умовою, встановленою законом, є також
орендна плата з урахуванням її індексації, однак оскільки
позивачем не була проведена оцінка майна, то орендна плата,
вказана в договорі, не могла бути визначена відповідно до Методики
розрахунку орендної плати ( 482-92-п ) (482-92-п)
, тому зазначений позивачем
в договорі розмір орендної плати не можна вважати таким, що
визначений відповідно до чинного законодавства, та таким, що є
узгодженим з управлінням комунального майна та приватизації
Сумської міської ради.
Крім того, при прийнятті рішення судом першої інстанції не
було враховано те, що приватний підприємець гр. Л 01.09.2005
зверталась до Сумської міської ради із заявою про укладення
договору оренди на частину спірного приміщення, яким вона раніше
користувалась на умовах суборенди.
Як встановлено матеріалами справи і судом апеляційної
інстанції, управління комунального майна та приватизації Сумської
міської ради листом N 1118 від 04.10.2005 повідомило гр. Л про те,
що питання про надання в оренду нежитлового приміщення,
розташованого за адресою: ________________, планується управлінням
винести на конкурс, оголошення про проведення конкурсу на набуття
права оренди на вказаний об'єкт, буде опубліковано в газеті "Суми
та сумчани". Відповідно до оголошення, яке було опубліковане в
газеті "Суми та сумчани" N 41 (361) від 07.10.2005, управління
комунального майна та приватизації Сумської міської ради
пропонувало набути на конкурсній основі право оренди на об'єкт,
розташований за адресою ____________.
Крім того, по справі встановлено і ця обставина не
спростована, що 31.10.2005 гр. Л звернулася до управління
комунального майна та приватизації Сумської міської ради із заявою
про наміри прийняти участь в конкурсі та дізналася, що 28.10.2005
в газеті "Суми та сумчани" було опубліковано повідомлення про те,
що управління комунального майна та приватизації Сумської міської
ради знімає з конкурсу об'єкт, розташований за адресою:
____________.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягали,
однак суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги закону і
прийняв постанову, яка його порушує.
Скасовуючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції
прийшов до обґрунтованого висновку про те, що судом першої
інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для
справи та порушені норми матеріального права і постановив нову
постанову якою в задоволені позову відмовив.
Перевіривши за матеріалами справи висновки суду апеляційної
інстанції та приведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що
постанова Харківського апеляційного господарського суду від
18 січня 2006 року відповідає вимогам матеріального і
процесуального права, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Гермес" залишити без задоволення, постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 18 січня 2006 року - без
змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.