Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Головуючого -  судді  Бутенка В. I.,

Суддів :  Лиски Т. О.,

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Гончар Л. Я.,

При секретарі  - Якименко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року у справі №23-14/144-05-3834 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В травні 2004 року СПД ОСОБА_1  звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій в сумі 8747,25 грн., передбачених п.п. 1,3 ст. 17 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , ст.. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05 травня 2005 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області НОМЕР_1 визнано недійсним в частині визначення податковим зобов'язанням  застосованих фінансових (штрафних) санкцій на підставі п.п. 1,3 ст. 17, 22 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , ст.. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) на загальну суму 8747,25 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року рішення Господарського суду Одеської області від 05 травня 2005 року скасовано. Позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області  НОМЕР_1.

В касаційній скарзі на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі рішення Господарського суду Одеської області від 05 травня 2005 року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи і надав належну правову оцінку зібраним по справі доказам.  Так, судом встановлено, що 20. 04. 2004 р. ДПI у Біляївському районі Одеської області була проведена перевірка магазину IНФОРМАЦIЯ_1, який належить СПД ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої був складений акт перевірки від НОМЕР_2.

Перевіркою встановлені порушення вимог ст.. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) ; п. 1 ст. 3, п. 5 ст. 3, п. 13 ст. 3 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) ; ч. 2 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) ; ст.. 6 Декрету КМУ "Про акцизний збір" (18-92) .

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 8747,25 грн.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є правомірним з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 06.07.1995р. (із змінами і доп.) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст.17 названого закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки. Враховуючи зазначені норми закону, здійснення позивачем розрахункових операцій без застосування РРО, невидачі і розрахункового документу на повну суму вартості проданих товарів, відповідачем правомірно застосовані до позивача фінансові санкції на суму 186грн. (5 х 37,20 грн.=186 грн.).

Згідно з п.13 ст. 3 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст.22 названого Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Враховуючи зазначені норми закону, встановлену під час перевірки позивача невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 96,25грн. відповідачем правомірно застосовані до позивача фінансові санкції на суму 481,25грн. (5 х 96,25 грн. = 481,25 грн.).

Згідно з п.5 ст. 3 названого закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Відповідно до п. 3 ст.17 цього закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Враховуючи зазначені норми закону, встановлене під час перевірки позивача незастосування книги обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій, відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансові санкції на суму 340грн.

Згідно з абз.5 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) від 19.12.1995р. (із змінами та доп.) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ч.24 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) від 26.12.92р. (із змінами та доповненнями), суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору У відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) від 19.12.1995р. (із змінами та доп.) до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються з фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень. Враховуючи зазначені норми закону та Декрету КМУ здійснення відповідачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, відсутність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі відповідачем правомірно застосовані до позивача фінансові санкцій у вигляді штрафів на загальну суму 5100грн., тобто по 1700грн. за кожне зазначене порушення.

Згідно з ч. ст.2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Торговий патент придбається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в ч. ст.1 названого закону, а саме: діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Відповідно до п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 зазначеного Закону за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням. Враховуючи зазначені норми, закону, встановлену під час перевірки відповідача відсутність торгівельного патенту при здійсненні торгівельної діяльності, що підлягає патентуванню, відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкцій на суму (2640грн). (11 міс х 120 х 2=2640 грн.).

Вищевикладене свідчить про правомірність застосованих відповідачем до позивача фінансових (штрафних) санкцій на підставі п.1,3 ст.17, ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) в редакції від 01.06.2000р. (із змінами та доповненнями), ч.2 ст.17 . Закону  України  "Про  державне  регулювання виробництва  і  обігу  спирту  етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) від 19.12.1995р. (із змінами та доповненнями) та ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) від 23.03.1996р. (із змінами та доповненнями) на суму 8747,25грн.

Крім того, визначення відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податковим зобов'язанням по фінансовим (штрафним) санкціям на підставі вищевказаних норм закону на загальну суму 8747,25 грн. є неправомірним на підставі наступного.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) прямо передбачено, що штрафні санкції за цим законом застосовуються за порушення норм податкового законодавства.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ст. ст. 1, 4, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , оскільки спірні штрафні санкції не є податком або іншим обов'язковим збором, а запроваджений цими законами порядок визначення та стягнення податкових платежів, що включає в себе встановлення правових наслідків при несвоєчасному їх погашенні, не може поширюватись на спірні правовідносини.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно і відповідно до закону ухвалив рішення про визнання податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 недійсним в частині визначення податковим зобов'язанням застосованих до позивача фінансових (штрафних) санкцій на підставі п.п. 1,3 ст. 17, 22 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , ст.. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) на загальну суму 8747,25 грн.

Відповідно до ст.. 226 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

В зв'язку з тим, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року рішення Господарського суду Одеської області від 05 травня 2005 року було скасовано помилково, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення рішення суду першої інстанції в силі.

Керуючись  ст.ст. 222, 223, 226, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства (2747-15)   України (2747-15) , колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005 року скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 05 травня 2005 року  залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.