У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2006
№ К-3070/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В.(головуючого), Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.
Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участі представника відповідача: Iльченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Підприємства "Віктон" ТОВ" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 14.12.2005 по справі № 11/137
за позовом Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у
Чернігівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства
"Віктон"
про стягнення штрафних санкцій за нестворені робочі місця
ВСТАНОВИВ:
Позивач (далі - Фонд") звернувся з позовом про стягнення
штрафних санкцій у розмірі 2 950 грн. із ТОВ Підприємства "Віктон"
за нестворені робочі місця.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.07.2005 в позові
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.12.2005, позов задоволено.
Відповідач (далі - ТОВ Підприємство "Віктон") звернувся із
касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції і
просить їх скасувати. При цьому зазначає, що судом порушено та
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права. Серед іншого Скаржник вважає, що оскільки згідно листа
Бахмацького центру зайнятості від 27.05.2005 № 482 інваліди,
бажаючі працевлаштуватись, до центру зайнятості не звертались,
направлення для працевлаштування інвалідів на Підприємство
"Віктон" не видавались в зв'язку з відсутністю інвалідів на обліку
та заявлених вакансій для працевлаштування інвалідів, тому у
випадку направлення інформації про атестацію робочих місць
підприємство звільняється від сплати штрафних санкцій, оскільки
мета Закону зовсім інша: не створення робочих місць, а
працевлаштування інвалідів. I без наявності конкретного інваліда
провести атестацію робочого місця для інваліда неможливо.
Фонд надав заперечення на касаційну скаргу, в якому,
викладаючи фактичні обставини справи зазначив, що законодавство
України встановлює рівні умови господарської діяльності для
підприємств в аспекті встановлення нормативу робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів, Фонд вважає, що Закон
вимагає створення додаткових робочих місць для працевлаштування
інвалідів поряд з охоронниками (в даному випадку) або сплати
штрафних санкцій до Державного бюджету, за рахунок яких такі місця
будуть створені Фондом соціального захисту інвалідів. I враховуючи
зазначене, проти скарги заперечив і просив судові рішення залишити
в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї,
пояснення представника відповідача, рішення судів першої та
апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875 "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
для
підприємств незалежно від форми власності і господарювання
встановлюється норматив робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від
загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25
чоловік - у кількості одного робочого місця. Статтею 20 вказаного
Закону визначено, що підприємства незалежно від форми власності і
господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж
установлено нормативом, зобов'язані щороку сплачувати відповідним
відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні
санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної
заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче
місце, не зайняте інвалідом.
Виходячи із норм зазначеного Закону, на Підприємство "Віктон"
покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати
робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про
таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування
інвалідів.
Як встановлено судами - згідно звіту про зайнятість та
працевлаштування інвалідів за 2004 рік та згідно з вимогами ст. 19
Закону, на Підприємстві "Віктон" мав бути працевлаштований 1
інвалід, фактично ж не було працевлаштовано жодного.
При цьому суд першої інстанції прийшов до висновку, що на
підприємство не покладається обов'язок працевлаштувати інвалідів,
на підстав чого в позові відмовив.
Однак суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що
Підприємство "Віктон" не виконало усіх дій передбачених діючим
законодавством для працевлаштування інваліді, що є підставою для
стягнення штрафних санкцій. Суд касаційної інстанції погоджується
із цією обставиною, яка не була врахована судом першої інстанції
та їй не було надано відповідної правової оцінки.
Слід також звернути увагу на те, що нормою чинного
законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів України на
Підприємство "Віктон" покладено обов'язок щодо забезпечення певної
кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тобто
Підприємство "Віктон" не звільняється від обов'язку сплачувати
штрафні санкції до Фонду на підставі ст. 20 Закону України "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
,
оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов'язок
підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід
не працює на підприємстві.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з
тим, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про
задоволення позовних вимог по стягненню штрафних санкцій у розмірі
2 950 грн. як обгрунтованих. Тому суд касаційної інстанції визнає
постанову суду апеляційної інстанції законною та обгрунтованою у
зв'язку з відповідністю висновків, викладених в рішенні суду,
обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального
та процесуального права. За таких умов касаційна скарга підлягає
залишенню без задоволення, постанову апеляційного господарського
суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Підприємства "Віктон" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.12.2005 по справі № 11/137 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: О.М. Нечитайло
Н.Г. Пилипчук
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна