Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Бутенка В.I.,

суддів: Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,

при секретарі Якименко О.М.,

за участю представників сторін - від позивача Кривцов С.А., від відповідача Кравченко М.I.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за касаційною скаргою виконавчого комітету Iзмаїльської міської ради  на постанову Одеського апеляційного суду від 31 січня 2006 року у справі за позовом Iзмаїльської міської ради  спортивного товариства профспілок "Україна" (далі по тексту Iзмаїльська міськрада СТП "Україна") до Виконавчого комітету Iзмаїльської міської ради, 3-особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (далі по тексту Одеська ООФСТ "Україна")  про визнання права власності, -

встановила:

В серпні 2005 року Iзмаїльська міськрада СТП "Україна" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до виконкому Iзмаїльської міської ради про визнання за нею права власності на  об'єкт нерухомого майна - спортивний комплекс (тенісні корти), розташований в м. Iзмаїлі по вул. Садовій, 1.

В якості підстави для звернення із вказаним позовом Iзмаїльська міськрада СТП "Україна" посилалась на те, що виконком Iзмаїльської міськради оспорює її право власності на спірне майно, про що свідчать рішення відповідача № 317 від 06.05.1999 р. "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Садовій, 1 м. Iзмаїл"; № 588 від 07.05.2003 р. "Про затвердження акту прийому - передачі спортивного комплексу по вул. Садовій, 1, м. Iзмаїл", які визнані недійсними рішенням господарського суду Одеської області від 17.11.2004 р. по справі №28/332-04-7026. Позивач посилався також на те, відповідач перешкоджає в оформленні права власності на спірне майно.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.11.2005 р. в позові відмовлено з огляду на те, що Iзмаїльською міськрадою СТП "Україна" не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та визнано правомірними дії виконкому Iзмаїльської міськради щодо відмови у реєстрації права власності на спірне майно за позивачем.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року задоволено апеляційну скаргу позивача та скасовано рішення суду першої інстанції.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2006 року задоволено заяву Iзмаїльської міськради СТП "Україна" та стягнуто з місцевого бюджету Iзмаїльської міської ради на користь позивача витрати по сплаті держмита у сумі 127,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

В касаційній скарзі виконавчий комітет Iзмаїльської міської ради Одеської області, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі  рішення господарського суду Одеської області від 18 листопада 2005 року. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається, зокрема, на порушення апеляційним господарським судом вимог ст. 392 Цивільного кодексу України (435-15) .

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, які з'явились у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 ГПК України (1798-12) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається із позовної заяви Iзмаїльської міськради СТП "Україна", остання звернулася до господарського суду Одеської області за захистом оспорюваного права власності на спірне майно та відповідно із положеннями ст. 392 ЦК України (435-15) просила визнати за нею це право.

Відповідно із наявними матеріалами справи судом апеляційної інстанції встановлено, що виконком Iзмаїльської міськради оспорював право власності позивача на спірне майно.

Також апеляційною інстанцією встановлено, що зі змісту рішення господарського суду Одеської області від 17.11.2004 р. по справі № 28/332-04-7026 за позовом Iзмаїльської міськради СТП "Україна" до Iзмаїльської міської ради Одеської області, виконкому Iзмаїльської міськради Одеської області, 3-тя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеська ООФСТ "Україна" про визнання недійсними рішень виконкому Iзмаїльської міськради № 317 від 06.05.1999 р. "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Садовій, 1, м. Iзмаїл"; № 588 від 07.05.2003 р. "Про затвердження акту прийому - передачі спортивного комплексу по вул. Садовій, 1, м. Iзмаїл", яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2005 р. і є чинним, вбачається що цими судовими рішеннями встановлено факт належності спірного майна позивачу на праві власності.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що змістом спірних правовідносин в даному випадку є спір про право власності на майно, в якому виконавчий комітет органу місцевого самоврядування виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як господарююча особа, наділена тими ж правами і обов'язками, що й позивач.

Оскільки вказані правовідносини характеризуються принципом диспозитивності, що невластиво для адміністративного процесу, то виходячи з положень, закріплених в п.1 ч.1 ст. 3 КАС України (2747-15) , даний спір не відноситься до категорії справ адміністративної юрисдикції, для якого характерна наявність публічно-правового спору, а тому суд апеляційної інстанції порушив процедуру розгляду справи, застосувавши при її вирішенні норми Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 31 січня 2006 року та додаткову постанову цього ж суду від 28 лютого 2006 року і направити справу на новий апеляційний розгляд, в процесі якого слід врахувати наведене та вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про судовий збір, необхідно виходити з того, що спір є майновим.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Iзмаїльської міської ради  Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року та додаткову постанову цього ж суду від 28 лютого 2006 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.