Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Павлушку Р.С.

касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування  акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р.

у справі № 5/2211-2/345 господарського суду Львівської області

за позовом Медичного реабілітаційного центру МВС України "Перлина Прикарпаття"

до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування  акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Львівській області

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Львівської області від 08.11.2005 р., залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2005 р., позов задоволено: визнано недійсним рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області від 31.05.2005 р. № 15 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; зобов'язано Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області видати Медичному реабілітаційному центру МВС України "Перлина Прикарпаття" ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у кафе "Перлина" пансіонату при МРЦ "Перлина Прикарпаття".

Судові рішення вмотивовані тим, що відмова Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області у видачі позивачу вказаної ліцензії не відповідає чинному законодавству, оскільки громадське харчування, реалізація товарів продовольчої групи у роздрібній торгівлі передбачені Положенням про Медичний реабілітаційний центр МВС України "Перлина Прикарпаття" серед його функцій, а рішенням Трускавецької міської ради від 31.05.2005 р. № 95 "Про затвердження переліку об'єктів щодо обмежень продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів" МРЦ МВС України "Перлина Прикарпаття" включений до закладів охорони здоров'я, в яких є спеціально відведені місця для споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В касаційній скарзі Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність оскаржуваних рішень ст. 15-2, 15-3, 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , ст.22 Закону України "Про курорти" (2026-14) та ст.159 КАС України (2747-15) .

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи доводи, викладені в ній, безпідставними.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 1 ст. 15-2 цього Закону забороняється, за винятком спеціально відведених для цього місць, споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема, у закладах охорони здоров'я, а частиною 1 ст.15-3 цього ж Закону встановлено заборону на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщеннях та на території, в тому числі, закладів охорони здоров'я.

Зазначені заборони є самостійними правовими заходами обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів як складової державної політики щодо споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що випливає із змісту норм розділу IУ-1  "Основи державної політики щодо споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР)  Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.

Встановлюючи заборону на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщенні та на території закладів охорони здоров'я, законодавець при цьому не ставить в залежність обов'язковість такої заборони від будь-яких інших умов та від кола осіб, які могли б здійснювати продаж таких товарів. Зазначена законодавчо встановлена заборона одночасно означає і заборону на отримання ліцензії суб'єктом підприємницької діяльності на право будь-якої торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в місцях торгівлі, улаштованих у приміщеннях  або на території закладів охорони здоров'я.

Відповідно до Положення про Медичний реабілітаційний центр МВС України "Перлина Прикарпаття", затвердженого наказом МВС України від 04.11.2003 р № 1286, центр - самостійний лікувально-профілактичний заклад цілорічного функціонування, створений з метою реалізації права громадян на повноцінне лікування і реабілітацію, зміцнення здоров'я. Центр забезпечує лікування та здійснює реабілітацію хворих на хвороби шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок / пункт 1.2 /.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки Головного управління статистики у Львівській області від 21.07.2005 р. № 3580 основним видом діяльності Центру є діяльність санаторно-курортних організацій.

Як свідчать матеріали справи, позивач просив видати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, зазначаючи у відповідній заяві місцем здійснення торгівельної діяльності кафе "Перлина" за адресою вул. Степана Бандери, 71 в м. Трускавець, що співпадає з місцезнаходженням позивача згідно матеріалів справи.

Відмова у видачі позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі, щодо якої відповідачем прийнято рішення від 31.05.2005 р. № 15, вмотивована посиланням на ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та суперечність торгівлі алкогольними напоями за адресою м. Трускавець, вул. Степана Бандери,71 вимогам чинного законодавства.

З огляду на диспозицію норми частини 1 ст. 15-3 вказаного Закону вирішення судом спору залежить від встановлення в судовому процесі обставин щодо наявності чи відсутності у позивача статусу закладу охорони здоров'я та щодо місця розташування кафе "Перлина", а саме: на території закладу охорони здоров'я чи поза межами такої території. Ці обставини, однак, судами попередніх інстанцій встановлені не були.

Включення Медичного реабілітаційного центру МВС України "Перлина Прикарпаття" до переліку закладів охорони здоров'я та закладів культури, в яких наявні спеціально відведені місця для споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 31.05.2005 р. № 95, на що послалися суди попередніх інстанцій в обгрунтування висновку про задоволення позову, без встановлення факту розміщення кафе "Перлина" поза територією закладу охорони здоров'я в силу припису частини 1 ст.15-3 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР   (481/95-ВР) не є достатньою підставою для висновку про право позивача на отримання відповідної ліцензії.

З огляду на викладене та з врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, визначених ст.220 КАС України (2747-15) , постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд судом першої інстанції.

Під час нового судового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, вжити передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного й об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін та в залежності від встановленого і у відповідності із законом вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування  акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Львівській області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.12.2005р. та постанову господарського суду Львівської області від 08.11.2005р., а справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .