Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України у складі :

Головуючого -  судді  Бутенка В. I.,

Суддів :  Лиски Т. О.,

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Гончар Л. Я.,

При секретарі  - Якименко О. М.,

З участю  представника Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську - Ємчука А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 липня 2005 року у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до  Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську, Відділення державного казначейства в м. Iвано-Франківську про стягнення 24259,21 грн.,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В лютому 2005 року СПД ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Iвано-Франківської області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську, Відділення державного казначейства в м. Iвано-Франківську про стягнення 24259,21 грн. в тому числі 23582 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 677,21 грн. пені за несвоєчасне повернення податку на додану вартість.

Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від 07 квітня 2005 року позов СПД ОСОБА_1.  задоволено. Стягнуто з Відділення державного казначейства в м. Iвано-Франківську на користь СПД ОСОБА_1.  23582 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та 677,21 грн. за несвоєчасне повернення податку на додану вартість.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 липня 2005 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 07 квітня 2005 року - без змін.

В касаційній скарзі на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 липня 2005 року ДПI в м. Iвано-Франківську ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили всі обставини справи, надали їм належну правову оцінку та вірно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. За змістом п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з п.п 4.1, 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України і Головного Управління ДКУ від 02. 07. 1997 р. відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або рішенням суду. Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. А тому цей державний орган по цих спірних правовідносинах є належним відповідачем.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, підписаної начальником ДПI в м. Iвано-Франківську, залишок бюджетної заборгованості станом на 25. 03. 2005 р. перед СПД ОСОБА_1. становить 23582 грн.

Згідно з абз. 5 п.п 7.7.3 п.п 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 23582 грн. та стягнення нарахованих процентів на суму бюджетної заборгованості в розмірі 677,21 грн.

Отже, при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального і процесуального права.

Судові рішення належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За таких обставин, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення  - без змін.

Керуючись  ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 липня 2005 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.