Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.I., Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Татра" на рішення господарського суду Донецької області від 10 березня 2005 року й постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 травня 2005 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Татра" до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка Донецької області про визнання недійсними вимог про сплату боргу №8880/02-00 від 07.09.2004 р. і №9348/02-00 від 27.09.2004 р. та рішення за №9348/02-00 від 27.09.2004 р., -

встановила:

В грудні 2004 року ТОВ "Татра" звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому вказувало що на підставі акта перевірки №8858/02-00 від 02.09.2004 р. відповідачем 13.10.2004 р. була надана вимога про сплату боргу за №8880/02-00 від 07.09.2004 р., згідно якої ТОВ "Татра" було зобов'язано сплатити недоїмку в сумі 24283,04 грн. та фінансові санкції у суму 1786,04 грн.

Пізніше відповідач своїм рішенням відкликав вимогу №8880/02-00 від 07.09.2004 р. і вирішив надати нову - без суми фінансових санкцій. Згідно нової вимоги підприємство було зобов'язано сплатити 24 283,04 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

ТОВ "Татра" вважало вказані дії відповідача неправомірними та такими, що не відповідають вимогам  Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 (727/98) від 03.07.98.

У зв'язку з цим позивач просив суд визнати недійсними зазначені вимоги та рішення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10 березня 2005 року провадження по справі в частині позову щодо визнання недійсною вимоги УПФ України в м. Дружківка  №8880/02-00 від 07.09.2004 р. - припинено.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24 травня 2005 року в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Татра" відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "Татра", посилаючись на порушення норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови апеляційного господарського суду та часткове скасування рішення господарського суду Донецької області від 10 березня 2005 року і просить ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України (2747-15) , підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Господарський суд, частково відмовляючи у задоволенні позову, дійшов обгрунтованого висновку, а апеляційний суд вірно погодився з ним, виходячи з того, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) від 09.07.2003 р., всі платники незалежно від форм власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування, зобов'язані нараховувати на заробітну плату своїх найманих працівників страхові внески у розмірі 32% та сплачувати їх у відповідності до вимог чинного пенсійного законодавства.

Відповідно до Прикінцевих положень зазначеного Закону, усі законодавчі акти повинні бути приведені у відповідність до вимог нового пенсійного законодавства. До приведення законодавства у відповідність до  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Прикінцевих положень Закону, про який іде мова, до вступу в силу закону про спрямування частини страхових внесків у Накопичувальний фонд, страхові внески,  що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на  умовах  і  в  порядку,  визначених  цим Законом,  та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне  пенсійне  страхування" (400/97-ВР) для відповідних  платників  збору.

Таким чином, судами попередніх інстанцій обгрунтовано та згідно з чинним законодавством зроблено висновок про те, що до внесення відповідних змін в законодавство про спрощену систему оподаткування та з метою уникнення подвійного оподаткування при сплаті страхових внесків за найманих працівників юридичними особами, які сплачують єдиний податок, сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду України як частина ставки від цього податку у розмірі 42% за таких працівників, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні звітні періоди.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити ТОВ "Татра" у задоволенні його касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,  колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Татра" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10 березня 2005 року й постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 травня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.