Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.I. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Мудрицькій Ю.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2006 року та на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1до Житомирського обласного військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2006 року та ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2006 року, якими відмовлено в задоволенні позовних вимог про перерахунок за минулий час пенсії військовослужбовця у бік збільшення і про стягнення її не отриманої частини. Просить постановити нове рішення про задоволення позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1986 року позивач є пенсіонером із числа військовослужбовців, одержує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) та вимагає перерахувати пенсію з урахуванням премій та надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби.

Встановлені судами обставини справи сторони не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що надбавки і премії, запроваджені нормативно-правовими актами, вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів.

Оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області від 21 березня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.