К-18170/06 про визнання недійсною постанови правління НБУ - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національного банку України на ухвалу Печерського районного суду від 25 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2006 року про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання частково недійсною постанови від 01 вересня 2005 року, з участю третьої особи на стороні позивача АКБ "Правекс-Банк",-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НБУ про визнання недійсною постанови правління НБУ від 01.09.2005 року, якою внесені зміни до постанови правління НБУ від 20.09.2002 р. №352 (z0818-02) , якою затверджено Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та банковими фінансовими установами вимог валютного законодавства України, просив визнати недійсним підпункт "е" пункту 4.1 зазначеного Положення в редакції постанови від 20.09.2002 р., та просив з метою забезпечення позову зупинити дію постанови в оскарженій ним частині.

Ухвалою Печерського районного суду від 25 січня 2006 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію підпункту "е" пункту 4.1 Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та банковими фінансовими установами вимог валютного законодавства України, що затверджене постановою Національного банку України від 20 вересня 2002 року №352 (z0818-02) , у редакції від 01 вересня 2005 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2006 року апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду від 25 січня 2006 року про забезпечення позову - без змін.

В касаційній скарзі Національний банк України просить скасувати ухвалу Печерського районного суду від 25 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2006 року, посилаючись на те, що суди в порушення норм процесуального права застосували заходи забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої і апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно зі ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що постановою правління НБУ від 01.09.2005 року внесено зміни до Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та банковими фінансовими установами вимог валютного законодавства України, зокрема, спірний підпункт пункту "е" пункту 4.1 цього Положення в редакції від 01.09.2005 р. надає право уповноваженим працівникам НБУ, які здійснюють виїзну перевірку банків щодо дотримання ними валютного законодавства по питанню, зокрема, дотримання правил здійснення переказів іноземної валюти за межі кордону України і отриманої фізичними особами іноземної валюти із-за кордону, щодо відкриття, ведення та закриття анонімних і кодованих рахунків фізичних осіб, виносити за межі банку (фінансової установи) копії вищезазначених документів щодо операцій фізичних осіб з іноземною валютою і їхніми рахунками в банку, у тому числі копії таких документів, виготовлені методом сканування або створення фотокопії.

Аналогічний підпункт "д" пункту 4.1 зазначеного Положення, що було затверджено постановою правління НБУ № 352 (z0818-02) від 20.09.2002 року, скасовано рішенням Печерського районного суду м.Києва від 16 липня 2003 року, яке набрало законної сили. Після скасування судом підпунку "д" пункту 4.1 Національний банк України постановою від 01.09.2005 року знову вводить аналогічне положення щодо виносу уповноваженими працівниками НБУ за межі банку(фінансової установи) копій документів про валютні операції фізичних осіб у дещо зміненому виді - спірний підпункт "е" пункту 4.1.

Суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що зазначений вище спірний підпункт пункту Положення, затвердженого постановою правління НБУ від 01.09.2005р, призведе до розголошення банківської таємниці, у разі невжиття заходів забезпечення позову існує загроза правам і інтересам позивача, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) та ст.ст.60,62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , тому на підставі ст.117 КАС України (2747-15) заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Також вірним є висновок апеляційного суду, що зупинення дії підпункту "е" пункту 4.1. Положення про порядок проведення виїзних перевірок щодо дотримання банками та банковими фінансовими установами вимог валютного законодавства України не впливає на здійснення Національним банком України його конституційної функції щодо стабільності національної грошової одиниці.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Судами першої та апеляційної інстанції дана належна правова оцінка обставин у справі, вірно застосовано норми процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст.221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду від 25 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2006 року - без змін.