К-17487/06 Про визнання недійсним договору - Текст документа

розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою ТОВ "Дезко" на рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва до ТОВ "Дезко", ТОВ "Борейс" про визнання угоди недійсною, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дезко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Борейс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.09.2003р. № б/н, укладеного ТОВ "Борейс" та ТОВ "Дезко", з підстав передбачених ст.. 49 ЦК УРСР (1540-06) ; зобов"язання ТОВ "Борейс" повернути на користь ТОВ "Дезко" грошові кошти у сумі 30000 грн.; стягнення з ТОВ "Дезко" в доход державного бюджету України вартість товарів на загальну суму 30000 грн.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що спірна угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави при наявності умислу з боку відповідача ТОВ "Борейс", яке є підприємством, що займалося підприємницькою діяльністю з порушенням чинного законодавства України. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2004р. визнано недійсним з моменту державної реєстрації установчий договір та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Борейс" ; також визнано недійсними реєстрацію та свідоцтво ( № 37630964) ТОВ "Борейс", як платника податку на додану вартість з 01.08.2003р.; також визнані недійсними первинні бухгалтерські документи та документи податкового обліку з реквізитами ТОВ "Борейс".

Постановою господарського суду м. Києва від 26.12.2005р. позовні вимоги ДПI у Деснянському районі м. Києва задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. апеляційна скарга ТОВ "Дезко" залишена без задоволення, а постанова господарського суду м. Києва від 26.12.2005р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ТОВ "Дезко" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ДПI у Деснянському районі м. Києва в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 02.09.2003р. між відповідачами укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ " Борейс" зобов"язувався передати, а ТОВ Дезко" прийняти і оплатити товар на загальну суму 30000 грн.

Вказаний договір виконаний обома сторонами.

Згідно з пп.. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) від 03.04.1997р. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов"язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг)

. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп..7.3.1 п. 7.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг)(робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт ( послуг) платником податку.

Як встановлено матеріалами справи, суми податкових зобов"язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток ТОВ "Борейс" не декларувались, у т.ч. за господарською операцією, за оспорюваним договором і відповідно ним не сплачувались.

Відповідно до акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість від 27.04.2004р. свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Борейс" анульоване з 01.08.2003р.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2004р. № 2-3043/8 визнано недійсним з моменту державної реєстрації (12.06.2003р.) установчий договір та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Борейс" як платника податку на додану вартість з 01.08.2003р, визнані недійсними первинні бухгалтерські документи та документи податкового обліку з реквізитами ТОВ "Борейс".

Відповідно до ст.. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Статтею 67 Конституції України (254к/96-ВР) встановлено, що кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що ТОВ "Борейс" здійснював діяльність, в тому числі і при укладені спірної угоди, спрямовані на ухилення від сплати податків, зборів ( обов"язкових платежів), а тому спірна угода була укладена з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, при наявності умислу на ухилення від сплати податку і відповідно до ст. 49 ЦК УРСР (1540-06) є недійсною.

Таким чином, докази, наведені відповідачем в касаційні скарзі не доводять неправомірність висновків суду.

Судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка.

Рішення суду належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.. 220, 221. 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ТОВ "Дезко" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. - без змін.