ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого судді - Бутенка В.I.,
суддів - Гончар Л.Я.,
Весельської Т.Ф.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
при секретарі Липі В.А.,
за участю представників Вищої ради юстиції Міщенко С.В. та
Маліновської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1
до Вищої ради юстиції України про визнання неправомірним рішення
Вищої ради юстиції України НОМЕР_1,-
в с т а н о в и л а :
В березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на
рішення Вищої ради юстиції України НОМЕР_1, яким рекомендовано
Верховній Раді України звільнити його з посади судді Жовтневого
районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги судді при
розгляді конкретних справ, а саме недотримання вимог чинного
законодавства при здійсненні правосуддя, несумлінність та
упередженість при розгляді судових справ. В скарзі ОСОБА_1 просив
скасувати рішення Вищої ради юстиції України як незаконне,
посилаючись на те, що Вища рада юстиції України не повідомила його
про день засідання, не врахувала всіх обставин, перевищила свої
повноваження та дала неправильну оцінку всім обставинам.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17
травня 2004 року скарга задоволена, рішення Вищої ради юстиції
України НОМЕР_1 визнано неправомірним та зобов'язано усунути
порушення прав скаржника шляхом повторного розгляду питання про
його звільнення із запрошенням на засідання у відповідності до
вимог ст.32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" ( 22/98-ВР ) (22/98-ВР)
.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2004 року
це рішення було скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено
ОСОБА_1 в задоволенні його скарги.
Ухвалою Верховного Суду України від 01 червня 2005 року
вказане рішення скасовано з підстав недоведеності фактів, з якими
пов'язане питання внесення подання до Верховної Ради України, а
справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою апеляційного суду Київської області від 21 жовтня
2005 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м.
Києва від 17 травня 2004 року та визнано неправомірним рішення
Вищої ради юстиції України НОМЕР_1.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Вища рада
юстиції України подала касаційну скаргу, в якій ставиться питання
про його скасування з посиланням на порушення судом норм
матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення
незаконного судового рішення.
Зокрема в касаційній скарзі зазначається, що відповідно до
Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
суддя є службовою
особою носієм судової влади і повинен здійснювати правосуддя на
професійній основі.
На підтвердження обставин, викладених у рішенні Вищої ради
юстиції НОМЕР_1, представниками Вищої ради юстиції були надані
докази щодо того, що суддя ОСОБА_1 при здійсненні правосуддя
допускав упередженість та несумлінність, систематично та грубо
порушував норми процесуального та матеріального права
(неодноразово не виконував встановлені Цивільним процесуальним
кодексом України ( 1618-15 ) (1618-15)
правила підсудності цивільних справ
та порядок забезпечення позову, ігнорував конституційні засади
судочинства щодо фіксування перебігу судового процесу технічними
засобами та вимоги фінансового законодавства щодо обов'язкової
сплати державного мита при поданні скарги, вирішував по суті між
сторонами у цивільній справі спір, постановляючи ухвалу про
залишення I скарги без розгляду, тощо).
Такі дії судді ОСОБА_1 суперечать цілям правосуддя,
справляють негативний вплив на формування громадської думки щодо
судової влади та підривають авторитет суду, а ухвалення
неправосудних рішень дискредитує систему правосуддя.
В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 стверджує про
безпідставність касаційної скарги та просить залишити в силі
оскаржуване судове рішення без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На всі вказані доводи касаційної скарги в оскаржуваному
судовому рішенні апеляційного суду Київської області наведені
обгрунтування з детальним переліком кожної судової справи, в
розгляді яких приймав участь суддя ОСОБА_1, і по яких на думку
касатора були допущені грубі порушення норм матеріального і
процесуального права.
При цьому апеляційним судом було зроблено правильний
висновок, що, виходячи з матеріалів справи та з вимог ст. 131
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.15 Закону України "Про
статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
і ст. 3 Закону України "Про Вищу раду
юстиції" ( 22/98-ВР ) (22/98-ВР)
, не було встановлено обставин, які б давали
Вищій раді юстиції підстави для внесення до Верховної Ради України
подання про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Жовтневого
районного суду м. Дніпропетровська в зв'язку з порушенням ним
присяги.
Постановляючи таке рішення, апеляційний суд в повному обсязі
врахував висновки і мотиви, які містяться в ухвалі Верховного Суду
України від 01 травня 2005 року, якою було скасовано попереднє
рішення апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2004 року у даній
справі щодо необхідності перевірки обгрунтованості фактів, з якими
пов'язано питання внесення до Верховної Ради України подання про
звільнення судді за порушення присяги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення відповідає вимогам
закону, а тому згідно ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Вищої ради юстиції України залишити без
задоволення, а постанову апеляційного суду Київської області від
21 жовтня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :
підпис Бутенко В.I.
підпис Гончар Л.Я.
підпис Весельська Т.Ф.
підпис Панченко О.I.
підпис Сорока М.О.
З оригіналом згідно суддя Бутенко В.I.