ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Проценко О.О.,
за участю представника позивача (Одеської міської ради)
Нікішева О.В., представника третьої особи Барандич I.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом Одеської міської ради, третя особа, яка не
заявляє самостійних вимог на стороні позивача - закрите акціонерне
товариство "Укрпрофоздоровниця" до підприємства Вільної профспілки
солідарних трудівників Верховної Ради України "Санаторій "Фонтан",
Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради України
про усунення перешкод у здійсненні права власності та за
зустрічним позовом Вільної профспілки солідарних трудівників
Верховної Ради України до Одеської міської ради, виконавчого
комітету Одеської міської ради про визнання недійсними рішень та
свідоцтв про право власності
у с т а н о в и л а :
_______________________________________________________
Справа №
Головуючий у першій інстанції Бакланова Н.В.
Доповідач Цуркан М.I.
У січні 2003 року Одеська міська рада звернулася до суду з
позовом до підприємства Вільної профспілки солідарних трудівників
Верховної Ради України "Санаторій "Фонтан" про усунення перешкод
та виселення з приміщень, будівель та споруд розташованих у
м.Одесі по вул.Фонтанська дорога, 58 та Д.Донського, 5.
Зазначали, що загальні збори акціонерів ЗАТ
"Укрпрофоздоровниця" 23.06.1999 р. прийняли рішення про передачу
спірних приміщень до комунальної власності територіальної громади
м. Одеси.
Рішенням від 28.04.2000р. Одеська міська рада надала згоду
щодо передачі з колективної до комунальної власності
територіальної громади об'єктів комунального призначення
інженерних мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ
"Укрпрофоздоровниця", у тому числі санаторію "Фонтан".
Посилаючись та те, що відповідач перешкоджає виконанню рішень
про передачу санаторію та займає його без будь-яких правових
підстав, просили виселити підприємство із займаних приміщень,
будівель та споруд.
Справа судами розглядалася неодноразово. У процесі її
розгляду було заявлено зустрічний позов, а судами до участі у
справі притягувалися треті особи.
Предметом остаточного розгляду був первісний позов та
зустрічний позов Вільної профспілки солідарних трудівників
Верховної Ради України до Одеської міської ради, виконавчого
комітету Одеської міської ради про визнання недійсними рішень та
свідоцтв про право власності.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23 травня
2005 року у задоволенні позову Одеської міської ради відмовлено.
Зустрічний позов Вільної профспілки солідарних трудівників
Верховної Ради України задоволено.
Постановлено:
- визнати недійсним п.1.2 рішення Одеської міської ради від
28.04.2000р. №926-XXIII "Про надання згоди на передачу з
колективної власності в комунальну власність територіальної
громади м. Одеси об'єктів комунального призначення, інженерних
мереж, будівель та споруд санаторіїв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця";
- визнати недійсним розпорядження Одеського міського голови
від 12.06.2000р. №494-р "Про прийняття на баланс управління
здоров'я інженерних мереж, будівель та споруд, та матеріальних
цінностей санаторію "Фонтан";
- визнати недійсним рішення виконкому Одеської міської ради
від 10.09.2003р. №492 "Про оформлення свідоцтв про право
власності на будівлі , що розташовані за адресами вул.
Фонтанська дорога, 58, вул. Д.Донського, 5 територіальній громаді
м. Одеси, в особі Одеської міської ради";
- визнати недійсним свідоцтво від 03.10.2003р. про
право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської
міської ради на нерухоме майно по вул.Дм.Донського,5 у м. Одеса,
видане на підставі рішення виконкому Одеської міської ради від
10.09.2003р. №492;
- визнати недійсним свідоцтво від 03.10.2003р. про
право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської
міської ради на нерухоме майно по вул. Фонтанська дорога, 58 у м.
Одеса, видане на підставі рішення виконкому Одеської міської ради
від 10.09.2003р. №492.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 8
листопада 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, а
первісна і зустрічна позовні заяви залишені без розгляду.
У касаційні скарзі Одеська міська рада, з посиланням на
порушення судами норм матеріального та процесуального права, прос
ить рішення апеляційного суду скасувати, а справу направити на
новий розгляд.
Вільна профспілка солідарних трудівників Верховної Ради
України у своїй касаційній скарзі зазначила, що при ухваленні
рішення апеляційний суд порушив норми процесуального права щодо
підстав скасування рішення суду першої інстанції та залишення без
розгляду їх позовних вимог, а тому просить ухвалу апеляційного
суду змінити, залишивши в силі рішення господарського суду
Одеської області в частині задоволення вимог профспілки.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників
Одеської міської ради та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", перевіривши
доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія
суддів дійшла висновку про задоволення скарги Одеської міської
ради та часткове задоволення скарги Вільної профспілки солідарних
трудівників Верховної Ради України з таких підстав.
Скасувавши рішення суду першої інстанції та залишивши позовні
заяви без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що рішення
прийнято за відсутності в матеріалах справи належним чином
оформленого протоколу зборів акціонерів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"
від 23.06.1999р. про передачу санаторію у комунальну власність та
без документального підтвердження виникнення у Вільної профспілки
солідарних трудівників Верховної Ради України права власності на
майно та правомірності передачі його підприємству "Санаторій
"Фонтан" Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної Ради
України від 12.07.2002р.
Оскільки вимоги апеляційного суду про надання необхідних
доказів не були виконані то позовні заяви сторін не відповідають
вимогам ст. 106 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
і ці обставини є підставою
для скасування рішення та залишення позовів без розгляду, за
правилами п.7 ч.1 ст.155 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Однак, погодитись з такими висновками неможливо, оскільки
вони суперечать встановленим обставинам і не узгоджуються з
нормами процесуального права.
Вимоги до позовної заяви наведені у ст.106 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, а наслідки подання заяви без їх додержання викладені
у ст. 108 цього Кодексу і стосуються стадії звернення з
адміністративним позовом.
Законодавцем також передбачено, що у разі помилкового
відкриття провадження за позовною заявою, яка не відповідає
вимогам ст.106 Кодексу та за умови, коли позивач не усунув цих
недоліків у строк, встановлений судом - суд залишає позовну заяву
без розгляду за правилами п.7 ч.1 ст.155 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Не усунені недоліки позовної заяви, як то передбачено ч.1 ст.
203 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, є підставою для скасування постанови
або ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку з
наслідком залишення заяви без розгляду.
Це означає, що умовою для скасування рішення суду першої
інстанції з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст. 106
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
є неусунення недоліків у строк,
встановлений судом.
Як вбачається із матеріалів справи, питання про
невідповідність позовних заяв вимогам закону щодо форми та змісту
судами не порушувалося, а пропозиції апеляційного суду про
надання доказів не тотожні встановленню строку для усунення
недоліків.
Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою, що позовні
заяви прийняті і вирішені судами за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, по формі і змісту
відповідали вимогам ст.54 цього Кодексу, а тому застосовувати до
них вимоги процесуального закону який набрав чинності після
постановлення рішення судом першої інстанції є некоректним.
Скасувавши рішення суду першої інстанції та залишивши позовні
заяви без розгляду, апеляційний суд ухилився від виконання
покладених на нього функцій, а тому, відповідно із правилами ч.2
ст.227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, оскаржуване рішення підлягає
скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Одеської міської ради повністю, а
касаційну скаргу Вільної профспілки солідарних трудівників
Верховної Ради України частково задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 8
листопада 2005 року скасувати, а справу направити до цього ж суду
на новий апеляційний розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I.Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
Д.В.Ліпський
М.Г.Кобилянський
В.В.Юрченко