ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        У Х В А Л А
                       IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     29 червня  2006 року  м. Київ 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Головуючого  -  судді Бутенка В. I.,
     Суддів  -  Лиски Т. О.,
     - Панченка О. I.,
     - Сороки М. О.,
     - Гончар Л. Я.,
     При  секретарі  -   Липа В. А.,
     розглянувши   касаційну   скаргу   Комунального  підприємства
"Аварійна  служба  Київського  району"   на  постанову   Одеського
апеляційного господарського суду від  17  листопада  2005  року  у
справі  за  позовом  Комунального  підприємства  "Аварійна  служба
Київського району"  до Державної податкової інспекції у Київському
районі   м.   Одеси    про    визнання    недійсним    податкового
повідомлення-рішення, -
 
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     Комунальне підприємство "Аварійна служба  Київського  району"
звернулось до Господарського суду Одеської області  з  позовом  до
Державної податкової інспекції у Київському  районі  м.  Одеси,  в
якому просила  визнати  недійсним  податкове  повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції у Київському районі  м.  Одеси  від
17.06.2005р. №0003962301/0.
     Постановою  Господарського  суду  Одеської  області  від   07
вересня 2005 року позов  задоволено  частково.  Визнано  недійсним
податкове повідомлення-рішення Державної  податкової  інспекції  у
Київському  районі  м.  Одеси  від  17.06.2005р.  №0003962301/0  в
частині визначення податкового зобов"язання з податку на  прибуток
у сумі 14 227  грн.  та  застосованих  штрафних  санкцій  з  цього
податку у розмірі 6 971,23 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
     Постановою Одеського апеляційного господарського суду від  17
листопада  2005  року  апеляційну  скаргу   державної   податкової
інспекції у  Київському  районі  м.  Одеси  задоволено,  постанову
Господарського суду Одеської області  від  07  вересня  2005  року
 скасовано, у позові відмовлено.
     Комунальне підприємство "Аварійна служба  Київського  району"
звернулося до Вищого адміністративного суду України  з  касаційною
скаргою на постанову Одеського  апеляційного  господарського  суду
від  17  листопада  2005  року,   в  якому  ставить  питання   про
скасування судового рішення в зв'язку з неправильним застосуванням
норм  матеріального  права   та   залишення   в   силі   постанови
Господарського суду Одеської області від 07 вересня 2005 року.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга підлягає  задоволенню з таких підстав.
     Згідно  з  пп.  4.2.15  п.4.2.  ст.  4  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          не  включаються
до складу валового доходу  вартість  основних  фондів,  безоплатно
отриманих платником податку з метою здійснення їх  експлуатації  у
випадках, передбачених законодавством,  якщо  такі  основні  фонди
отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади.
     Відповідно  до  пп.8.2.1  п.8.2.  ст.8  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          №334/94-ВР  від
28.12.1994р. (із змінами та доповненнями)  під  терміном  "основні
фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що  використовуються  у
господарській діяльності платника податку протягом  періоду,  який
перевищує 365 календарних днів  з  дати  введення  в  експлуатацію
таких  матеріальних  цінностей,   та   вартість   яких   поступово
зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
     З матеріалів справи вбачається, що  позивач  отримав  основні
фонди на підставі Розпорядження міського Голови  від  08.10.2003р.
№1258-01  "Про  передачу  майна  у  повне   господарське   відання
комунальним  підприємствам  "Аварійно-санітарна  служба"   районів
міста".
     Враховуючи  викладене,  відповідачем  неправомірно  збільшено
валові доходи позивача на вартість транспотних засобів  безоплатно
отриманих позивачем від Комунального підприємтсва "Міська аварійно
санітарна служба" згідно з вказаним Розпорядженням.
     Згідно  з  пп.8.1.1.  п.8.1.   ст.8   Закону   України   "Про
оподаткування прибутку  підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          під  терміном
"амортизація"  основних  фондів  і  нематеріальних  активів   слід
розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення
або  поліпшення,  на  зменшення  скоригованого  прибутку  платника
податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією
статтею.
     Підпунктом 8.1.2.  пункту  8.1.  ст.8   Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          визначено,  що
амортизації підлягають витрати на: придбання  основних  фондів  та
нематеріальних  активів  для  власного  виробничого  використання,
включаючи витрати на  придбання  племінної  худоби  та  придбання,
закладення  і  вирощування  багаторічних  насаджень   до   початку
плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для  власних
виробничих потреб, включаючи витрати на виплату  заробітної  плати
працівникам, які  були  зайняті  на  виготовленні  таких  основних
фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації
та інших  видів  поліпшення  основних  фондів;  поліпшення  якості
земель, не пов'язаних з будівництвом.
     Таким чином, в порушення пп.8.1.1 п.8.1. ст.8 Закону  України
"Про оподаткування  прибутку  підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          позивач
нараховував амортизацію на транспортні засоби безкоштовно отримані
ним  від  Комунального  підприємтсва  "Міська   аварійно-санітарна
служба"   згідно   з   актом   приймання-передачі   на   виконання
Розпорядження міського Голови від 08.10.2003р. №1258-01.
     Отже, при прийнятті постанови  суд  першої  інстанції  дійшов
вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи  і
правильно  застосував  до  спірних  правовідносин   сторін   норми
матеріального права.
     Постанова суду першої інстанції належним чином  мотивована  і
за своїм  змістом  та  формою  відповідає  вимогам  процесуального
закону.
     Доводи   касаційної   скарги   спростовують   висновки   суду
апеляційної інстанції, оскільки, постанова  апеляційної  інстанції
не  грунтується  на  нормах  чинного  законодавства  та   підлягає
скасуванню.
     За таких обставин, оскільки судом  апеляційної  інстанції  не
вірно  застосовано   норми  матеріального  права   при   прийнятті
постанови та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає
задоволенню, а постанова - скасуванню.
     Керуючись    ст.ст.    221,    223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
     У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
     Касаційну скаргу Комунального підприємства  "Аварійна  служба
Київського   району"   на   постанову    Одеського    апеляційного
господарського суду від 17 листопада 2005 року у справі за позовом
Комунального підприємства "Аварійна служба Київського  району"  до
Державної податкової інспекції у Київському районі  м.  Одеси  про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  задовольнити,
а постанову Одеського  апеляційного  господарського  суду  від  17
листопада 2005 року - скасувати.
     Постанову Господарського суду Одеської області від 07 вересня
2005 року - залишити без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий:  (підпис)  В. Бутенко
     Судді:  (підпис)  Т. Лиска
     (підпис)  О. Панченко
     (підпис)  М. Сорока
     (підпис)  Л. Гончар
     З оригіналом згідно  суддя  Т. Лиска