ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Проценко О.О.,
за участю представників позивача Рудюка В.В.,Левченко Т.I.,
Шестопалова А.С., представника відповідача Українець Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мак
Хаус" (Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському
районі міста Києва (ДПI) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
у с т а н о в и л а :
У липні 2004 року Товариство звернулось в суд з позовом до
ДПI про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №
259/26-062/0 від 18.06.2004 р. та акту про результати позапланової
документальної перевірки від 17.06.2004 р. № 41/26-20/19358827.
_______________________________________________________
Справа №
Головуючий у першій інстанції Хрипун О.О.
Доповідач Цуркан М.I.
Зазначали, що за даними акта позапланової документальної
перевірки дотримання підприємством податкового законодавства з
питань нарахування та сплати податку на прибуток за IУ квартал
2003 року і податку на додану вартість за період з 1.12.2003 р. по
1.01.2004 р. по взаєморозрахункам з ТОВ "Біо Трейд -М" ДПI
прийняла податкове повідомлення-рішення від 18.06.2004 р. №
259/26-062/0 про визначення Товариству податкового зобов"язання за
платежем з податку на прибуток в сумі 216 000 грн., у тому числі
180 000 грн. основного платежу та 36 000 грн. штрафних санкцій.
Посилаючись на те, що при відтворенні в податковому обліку
операції з придбання аркушевої офсетної друкарської машини з
включенням її вартості до складу валових витрат у IУ кварталі 2003
року відсутні порушення вимог Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, просили спірне податкове
повідомлення-рішення та акт про результати перевірки визнати
недійсними.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.09. 2004 року,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 22.12.2004 року, провадження у справі в
частині позовних вимог про визнання акту недійсним припинено.
У частині вимог про визнання недійсним спірного податкового
повідомлення-рішення справа розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 15.08.2005
р., залишеним без зміну хвалою Київського апеляційного
господарського суду від 08.11.2005р., позов задоволено. Податкове
повідомлення - рішення № 259/26-062/0 від 18.06.2004 р. визнано
недійсним. На користь Товариства стягнуто 101, 5 грн. судових
витрат.
У касаційній скарзі ДПI у Печерському районі м. Києва, з
посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить
рішення скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні
позову.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників
сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши
матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення
скарги без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що між Товариством та ТОВ "Біо Трейд-М"
16.12.2002 р. укладено договір консигнації №01-КС за яким
консигнатом була передана консигнатору (позивачу) аркушева офсетна
друкарська машина вартістю 720 000 грн., де 120 000 грн. ПДВ, для
реалізації до 15.12.2003 р., а в разі невиконання останньої умови
передбачався викуп машини позивачем до 23.12.2003 р.
Платіжним дорученням №469 від 23.12.2003 р. Товариство
перерахувало на рахунок ТОВ "Біо Трейд-М" 720 000грн., а останнім
виписано позивачу податкову накладну №234 від 23.12.2003 р., яка
включена до книги обліку придбання товарів та до податкового
кредиту по ПДВ у грудні 2003 р.
Сума у 600 000 грн. включена до складу валових витрат в
декларації з податку на прибуток за 2003 р.
Також встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду
м. Києва від 12.03.2004 р. статут та установчий договір ТОВ "Біо
Трейд-М" визнані недійсними з моменту реєстрації, тобто з
14.10.2002 р., а свідоцтво платника податку на додану вартість від
21.11.2002 р. визнано таким з моменту видачі.
Судами також встановлено, що ДПI у Голосіївському районі м.
Києва складена довідка від 14.06. 2004 р. про результати
позапланової перевірки ТОВ "Біо Трейд-М" з питань взаємовідносин з
ТОВ "Мак Хаус", де, зі слів директора, зазначено, що ніяких угод
між підприємствами не існувало.
Вирішуючи спір, суди правильно зазначили, що підставою для
нарахування позивачу податкового зобов"язання стало включення до
складу валових витрат у IУ кварталі 2003 року 600 000 грн.
сплачених при придбанні друкарської машини у покупця, статут та
установчий договір якого визнані недійсними після укладення угоди.
Відповідно із п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та
обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності, а до складу
валових витрат, згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 зазначеної статті,
включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)
протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і
охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної
енергії (включаючи реактивну).
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 зазначеної норми встановлено, що
не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими
документами,
обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена
правилами ведення податкового обліку.
Оскільки договір консигнації є чинним, первинні документи на
час їх складання були оформлені належно, приріст товарних запасів
на складі станом на 1.01.2004 р. у декларації з податку на
прибуток за 2003 р. та рух матеріальних цінностей у зв"язку з
придбанням друкарської машини відображено правильно, то суди
дійшли обгрунтованого висновку, що визнання у наступному
недійсними статуту та установчого договору продавця і скасування
свідоцтва платника податку на додану вартість, самі по собі, за
відсутності вини Товариства, не спростовують належного виконання
господарської операції покупцем і не вплинули на правомірність
віднесення суми витрат з придбання товару до валових.
За таких обставин, доводи касаційної скарги висновків судів
не спростовують, а сумніви щодо дійсності первинних документів з
операції придбання друкарської машини грунтуються на припущеннях.
Відповідно до правил ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваних рішень.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі міста Києва залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду м. Києва від 15 серпня 2005 року та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2005
року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I.Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.Г.Кобилянський
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко