ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            27.06.2006
 
 
     Колегія суддів  Вищого  адміністративного  суду   України   у
складі: головуючого    Співака    В.І.,    суддів   Білуги   С.В.,
Гаманка О.І.,   Гуріна   М.І.,   Заїки   М.М.,    при    секретарі
Малиніній О.Ю.,   розглянувши  в  порядку  письмового  провадження
касаційну скаргу гр.  З на рішення апеляційного  суду  Полтавської
області  від  06.10.2005  по справі за позовом гр.  З до Державної
податкової інспекції у  м.  Полтава  про  повернення  неправомірно
стягнутої  суми  прибуткового  податку  з громадян,  відшкодування
моральної шкоди та неотриманого доходу, В С Т А Н О В И Л А:
 
     У липні 2003 року гр.  З звернулася до Октябрського районного
суду м.  Полтави  з  позовом  до  Державної податкової інспекції у
м. Полтава про повернення неправомірно стягнутої суми прибуткового
податку з громадян,  відшкодування моральної шкоди та неотриманого
доходу.
 
     Рішенням Октябрського   районного   суду   м.   Полтави   від
16.06.2005  позов  гр.  З  було  задоволено частково.  Зобов'язано
Державну податкову інспекцію в м. Полтаві повернути на користь гр.
З  з відповідного рахунку Державного бюджету України 2768,60 грн.,
суму держмита - 68,50 грн.  та моральну шкоду в сумі 500,00 грн. В
решті позову відмовлено.
 
     Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 06.10.2005
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Полтаві було
задоволено.  Рішення  Октябрського  районного суду м.  Полтави від
16.06.2005 скасовано. Відмовлено гр. З в задоволені позову.
 
     Гр. З  подала  касаційну  скаргу,  в  якій  просить   рішення
апеляційного суду Полтавської області від 06.10.2005 скасувати,  а
рішення суду першої інстанції залишити без змін.
 
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів  щодо  застосування  судами  першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працювала
в Полтавському відділенні "Промінвест-банку".  Як  акціонер  цього
банку, гр. З, за рахунок особистих внесків, утримань із заробітної
плати,  нарахованих дивідендів,  проведеної індексації за  рахунок
чистого   прибутку   товариства,   що   підтверджується   довідкою
"Промінвест-банку" від 24.03.2000 N 04-25/94 придбала акції  цього
банку.  У  2000  році позивач продала свої акції банку та отримала
прибуток  від  їх  продажу  у  розмірі   16030   грн.   Податковим
повідомленням  рішенням  ДПІ  у  м.  Полтава  визначила  податкове
зобов'язання з прибутку в розмірі 2768,60 грн.,  яке було сплачено
позивачем.
 
     Відповідно до  статті  2  Декрету  Кабінету Міністрів України
"Про  прибутковий  податок  з  громадян"  ( 13-92   ) (13-92)
           об'єктом
оподаткування  у  громадян,  які мають постійне місце проживання в
Україні,  є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік  (що
складається   з   місячних   сукупних   оподатковуваних  доходів),
одержаний з різних джерел,  як на території України,  так і за  її
межами.
 
     Згідно п.п. "й" п. 1 ст. 5 вищевказаного Декрету ( 13-92 ) (13-92)
         до
сукупного  оподатковуваного  доходу,  одержаного   громадянами   в
період,  за  який здійснюється оподаткування,  не включаються суми
доходів,  що направляються у джерела  їх  одержання  на  придбання
акцій,   та   суми,  інвестовані  на  реконструкцію  і  розширення
виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.
 
     Колегія суддів  погоджується   з   висновками   суду   першої
інстанції,  що  оскільки  внески  були зроблені рішенням загальних
зборів  акціонерів  і  сума  прибутку  була  персоніфікована   між
акціонерами,  в  залежності  від їх часток в статутному фонді,  та
понесені  витрати  позивача  підтверджено  довідкою   Полтавського
відділення  "Промінвест-банку",  позивач  підпадав  під  пільги  в
оподаткуванні податком з громадян.
 
     Суд касаційної інстанції перевіряє правильність  застосування
судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального та
процесуального права,  правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати   докази,   встановлювати   та  визнавати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановленні  в  судовому  рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
 
     Таким чином,  судом  першої  інстанції правильно дана правова
оцінка обставин  по  справі,  а  тому  касаційна  скарга  підлягає
задоволенню,  рішення  апеляційного  суду  необхідно скасувати,  а
рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
 
     Керуючись ст.  ст.  212,  220,  222,  223,  226,  230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
 
     Касаційну скаргу гр. З задовольнити.
 
     Рішення апеляційного суду Полтавської області від  06.10.2005
скасувати.
 
     Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2005
по справі за позовом гр.  З до Державної  податкової  інспекції  у
м. Полтава про повернення неправомірно стягнутої суми прибуткового
податку з громадян,  відшкодування моральної шкоди та неотриманого
доходу - залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.