ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Маринчак Н.Є., Леонтович К.Г.,Чалого
С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від
22.12.2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1. про скасування
постанови державного нотаріуса Сьомої Київської державної
нотаріальної контори, про відмову у вчиненні нотаріальної дії, -
встановила:
ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою від 20 червня 2003
року, про відмову у вчиненні нотаріальної дії та просить її
скасувати, мотивуючи тим, що він є інвалідом 1 групи по зору і має
право на безмитне оформлення договору дарування квартири своїй
донці ОСОБА_2., але державним нотаріусом йому було відмовлено в
цьому.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня
2003 року скарга ОСОБА_1. на постанову державного нотаріуса Сьомої
Київської державної нотаріальної контори задоволена.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 22.12.2003 року
рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення,
яким відмовлено ОСОБА_1. в задоволенні скарги на постанову
державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної
контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Не погоджуючись із постановленим по справі судовим рішенням
суду апеляційної інстанції ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій
просить рішення апеляційного суду м. Києва від 22.12.2003 року
скасувати посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції
не відповідає матеріалам справи та порушує його права та законні
інтереси.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що
суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального
і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні
процесуальних дій.
Так суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що
рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що
відповідає вимогам закону, оскільки відповідно до ст. 4 п. 18
Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року зі змінами
та доповненнями "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
, заявник, який є
інвалідом 1 групи звільняється від сплати державного мита і
відповідно державне мито згідно п. 4 абзацу 2 Iнструкції про
порядок обчислення та справляння державного мита затвердженого
наказом Головної ДПI України від 22.04.1993 року за №15
( z0050-93 ) (z0050-93)
, виданої на підставі Декрету Кабінету Міністрів
України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
, сплачується повністю другою
стороною угоди, оскільки перша звільнена від його сплати.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1. не доведені ті обставини,
на які він посилається в своїй касаційній скарзі.
З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції
прийняте законне і обгрунтоване рішення, постановлене з
дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав
для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м.
Києва від 22.12.2003 року залишити без задоволення, а судову
ухвалу - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис)
Фадєєва Н.М.
(підпис)
Бим М.Є.
(підпис)
Маринчак Н.Є.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Чалий С.Я.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович