ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
27 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Панченка О.Н.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
Смоковича М.I.,
розглянувши у попередньому розгляді у касаційній інстанції
адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1до Відділу фінансових ресурсів та
економіки Головного Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Київській області (далі - ГУ МВС України в Київській
області) про зобов'язання провести перерахунок пенсії і виплати
недоплаченої пенсії за минулий час, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Шевченківського
районного суду м. Києва від 1 серпня 2005 року та ухвалу
Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2005 року,
встановила:
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою
до ГУ МВС України в Київській області про визнання права на
донарахування пенсійного забезпечення та виплату пенсії за минулий
час з урахуванням:
- з 1 січня 2003 року до 31 грудня 2004 року - 100%
надбавки, введеної Указом Президента України від 23 лютого 2002
року № 173 ( 173/2002 ) (173/2002)
;
- з 1 травня 2003 року до 31 грудня 2004 року - 90% надбавки,
введеної Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/03
( 389/2003 ) (389/2003)
;
- з 1 січня 2003 року до 31 грудня 2004 року - 33,3% премії,
передбаченої пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22
травня 2000 року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
, 50% надбавки за особливі
умови служби;
- з 1 січня 2005 року - 90% надбавки за безперервну службу,
введеної Указом Президента України від 5 травня 2003 року №
389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
"Про надбавки військовослужбовцям Збройних
сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації
Державної прикордонної служби України та Управління державної
охорони України за безперервну службу за безперервну службу",
виходячи з її максимального розміру, встановленого законодавством
для військовослужбовців, що мають безперервну службу понад 25
календарних років.
Вимоги обгрунтовував тим, що відповідач безпідставно відмовив
йому у перерахунку пенсії, а тому просив суд постановити рішення,
яким визнати право на проведення перерахунку пенсії у зв'язку з
підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 1 серпня
2005 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва
від 14 грудня 2005 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського
районного суду м. Києва від 1 серпня 2005 року і ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2005 року та ухвалити
нове судове рішення про задоволення скарги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких
підстав.
Судами встановлено, що позивач під час військової служби та
призначенні пенсії не отримував премій та надбавок, які просить
врахувати при перерахунку пенсії.
Згідно ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) (2262-12)
пенсії особам офіцерського
складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової
служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право
на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюється з
грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від
17 липня 1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги
особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за
контрактом, особам начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з
таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою
штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за
військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу
років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються
щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь,
кваліфікацію та умови служби).
З наведених обставин слідує, що премії, надбавки та інші
виплати, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й
приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які
отримували їх під час проходження служби.
Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"
( 1769-15 ) (1769-15)
№1769-УI, який набув чинності з 1 січня 2005 року, не
має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з
урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за
минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не
підлягають.
Оскільки позивач ставить питання про перерахунок пенсії до 1
січня 2005 року при цьому цих премії, надбавок та матеріальної
допомоги не отримував під час проходження служби, то з огляду на
викладене суди правильно відмовили йому в позові.
Що ж стосується 90% надбавки за безперервну службу, введеної
Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/2003
( 389/2003 ) (389/2003)
"Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил
України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації
Державної прикордонної служби України та Управління державної
охорони України за безперервну службу за безперервну службу",
виходячи з її максимального розміру, встановленого законодавством
для військовослужбовців, що мають безперервну службу понад 25
календарних років, яку позивач просив врахувати з 1 січня 2005
року, то в цій частині також судами правильно відмовлено в позові
з наведених підстав та у зв'язку з тим, що позивач не відноситься
до категорії осіб при подібних вимогах, на яких поширюється дія
названого Закону з 1 січня 2005 року.
Таким чином, суди не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень,
підстав для їх скасування чи зміни немає.
Керуючись ст.ст. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 1 серпня
2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2005
року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду
України протягом одного місяця з дня виявлення таких обставин.
Головуючий ______________ Панченко О.Н.
судді ______________ Весельська Т.Ф.
______________ Горбатюк С.А.
______________ Мироненко О.В.
______________ Смокович М.I.