ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Малініної О.Ю.
за участю ОСОБА_1
представника відповідача Мішанін О.П.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на
рішення Овруцького районного суду Житомирської області від
18.11.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від
25.01.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Житомирської митниці
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
встановила:
У січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Житомирської митниці про поновлення на роботі, стягнення
середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення
моральної шкоди.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від
18.11.2005 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 25.01.2006
р. судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування з
постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог
заявника, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та
заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає
порушення судами норм матеріального та процесуального права при
прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити
без задоволення, а судові рішення - без змін з наступних підстав.
Частинами 3 та 4 статті 32 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
передбачено, що у зв'язку із змінами в організації
виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при
продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи
посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати
праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного
робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування
посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше
ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути
збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових
умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36
цього Кодексу.
Судами вірно зроблено висновок про те, що звільнення позивача
з роботи було законним, оскільки визначати робоче місце працівника
є повноваженням власника, і зміна підпорядкованості сектору митної
варти є правомірною, скаржника було попереджено про можливість
його звільнення у разі відмови про перевід в іншу місцевість у
термін, визначений статтею 32 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
, тобто за два місяці (ознайомлений з попередженням
12.10.2004 р., а наказ про звільнення видано 17.12.2004 р.).
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судами норм матеріального та процесуального права не допущено,
правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, рішення
Овруцького районного суду Житомирської області від 18.11.2005 р.
та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 25.01.2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1до Житомирської митниці про поновлення
на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу, стягнення моральної шкоди, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя А.Ф. Загородній