ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,
при секретарі: Мельник I.М., розглянувши в судовому засіданні
в порядку касаційного провадження адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату
про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за касаційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста
Харкова від 20 травня 2005 року та постанову Апеляційного суду
Харківської області від 21 липня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Харківського обласного військового комісаріату про зобов'язання
здійснити перерахунок пенсії з урахуванням надбавки в розмірі 100
% введеною Указом Президента України № 173/2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
від
23 лютого 2002 року "Про посилення соціального захисту
військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ", № 389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
від 5 травня
2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України
за безперервну службу", №847/99 ( 847/99 ) (847/99)
від 14.07.1999 року
"Про додаткові заходи по впорядкуванню грошового забезпечення
військовослужбовців Збройних Сил України" про встановлення 40%
щомісячної надбавки до грошового забезпечення та з врахуванням
премії у розмірі 33,3%.
У обгрунтування своїх вимог зазначав, що йому, як особі
офіцерського складу, після звільнення з військової служби у 1999
році була нарахована пенсія виходячи з посадового окладу, окладу
за військове звання та процентної надбавки за вислугу років, однак
відповідачем не було здійснено перерахунку пенсії у зв'язку із
збільшенням забезпечення військовослужбовців.
Під час розгляду справи позивач змінив вимоги та вимагав
стягнути з відповідача суму невиплаченої пенсії в розмірі
16096,35грн.
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 20
травня 2005 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду
Харківської області від 21 липня 2005 року в задоволенні позовних
вимог ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату
відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1
подав касаційну скаргу до Верховного Суду України, яку в порядку
п.10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
було передано до Вищого
адміністративного суду України для вирішення.
В обгрунтування скарги скаржник посилається на неправильне
тлумачення судами ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу
органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) (2262-12)
та вказує, що перерахунок
пенсії має проводитись з урахуванням вимог вищезазначених Указів
Президента України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Судами як першої так і апеляційної інстанцій встановлено, що
позивач проходив військову службу в Збройних силах України та був
звільнений у запас з 19 січня 1999 року і з цього часу йому
призначена пенсія.
Так, суди першої та апеляційної інстанції обгрунтовано дійшли
висновку, що включення суми премії в розмір грошового забезпечення
для обчислення пенсії чинним законодавством на час призначення
заявнику пенсії не передбачалось.
Так само не підлягають задоволенню вимоги позивача про
перерахунок пенсії з урахуванням надбавки в розмірі 100 відсотків
згідно Указу Президента України № 173/2002 від 23.02.2002
( 173/2002 ) (173/2002)
року, № 389/2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
від 5 травня 2003
року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України за
безперервну службу", №847/99 ( 847/99 ) (847/99)
від 14.07.1999 року "Про
додаткові заходи по впорядкуванню грошового забезпечення
військовослужбовців Збройних Сил України" про встановлення 40%
щомісячної надбавки до грошового забезпечення оскільки даними
нормативними актами така виплата для військовослужбовців, що
звільнились до введення в дію цих актів, не передбачались.
Посилання заявника на неправильне тлумачення судом ст. 63
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
не можна вважати обгрунтованими,
оскільки судом було враховано роз'яснення, викладене у пункті 8
Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року № 4
( v0004700-05 ) (v0004700-05)
"Про окремі питання застосування судами України
законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім
військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", де
зазначено, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке
діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості
перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням
після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на
пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р., нових
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не
отримували під час служби, а також премій.
Закон України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України
"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, не має зворотної сили, тому
вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених
після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів
грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня
2005 року, задоволенню не підлягають.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, обгрунтовано
залишивши в силі рішення суду першої інстанції, відмовив позивачу
у задоволенні його вимог.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Ленінського районного суду міста Харкова від 20 травня 2005 року
та постанову Апеляційного суду Харківської області від 21 липня
2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення.
Головуючий В.В.Харченко
Судді I.С.Берднік
Н.В. Васильченко
О.О.Кравченко
С.В.Матолич